До широкомасштабного вторгнення росії в Україну 41-річний Максим працював далекобійником, багато років поспіль їздив по дорогах Європи. Там і застала чоловіка звістка про те, що почалась масова атака росіян на українців. А далі, ніби у сні…
"Важко було повірити, що це реальність. Зателефонувала дружина і каже, що почалась війна. В мене не було інших думок окрім тих, що потрібно негайно повертатись до України". Про своє рішення повідомив керівництву і попрямував до кордону. Залишив «фуру» на фірмі і поїхав додому, у Здолбунів", - розповідає Максим, ховаючи свій втомлений погляд.
Таке ж рішення прийняли і друзі Максима – Анатолій та Ігор. Чоловіки вже давно товаришують, разом працювали далекобійниками закордоном, а в Україні – мешкають по сусідству.
До березня 2022 року усі троє курсували Європою, а далі не могли змиритися із російською агресією про України і повернулись на Батьківщину. Повернулись, щоб добровольцями мобілізуватися у ЗСУ. І вже в березні друзі пліч-о-пліч стояли на плацу 23 інженерно-позиційного полку.
"Я ніколи не проходив строкової служби. Армія для мене – це щось нове. Я навіть уявлення не мав, що мене тут чекатиме. Але в мене було бажання – бути корисним своїй державі і йти на захист Батьківщини", - каже солдат.
А бажання служити в ЗСУ було таке сильне, що Максима не стримували проблеми з коліном, яке було проопероване. Друге коліно теж довелось оперувати, але вже після першої ротації.
"Знаєте, коли я їздив по Європі, то всі бачили, що я українець. Бо на правій руці у мене тату із нашим тризубом, яке символізує – волю. То як могло б бути по-іншому? Вільні не можуть бути рабами! Тому я в ЗСУ", - говорить водій-електрик одного із підрозділів полку.
Тризуб на руці надихав солдата і під час виконання бойових завдань й нагадував за що він разом із побратимами бореться. В один із вихідних днів, під час ротації, Максим мав змогу зробити ще одне тату.
"З цього часу на правій руці маю Україну «в обіймах» калини і колосків. Тут все на місці: і Крим, і повернути з окупації міста та села. Й дасть Бог ми все повернемо додому, до України. Я вірю в це!", - впевнено каже військовослужбовець полку.
З часу мобілізації минуло понад два роки. Позаду ротації. А попереду – боротьба та обов’язково перемога! І у це свято вірить кожен, хто в різний час одягнув на себе «піксель» ЗСУ…
За інформацією 23-го інженерно-позиційного полку
