.jpg)
Україна офіційно та публічно відкинула звинувачення російських посадовців щодо нібито спроби удару по резиденції Володимира Путіна. Російські заяви були негайно спростовані на найвищому рівні — Президентом України Володимиром Зеленським. Україна не здійснювала жодних подібних ударів.
За оцінкою української сторони, історія про «атаку на резиденцію Путіна» є цілковитою вигадкою, яка не має нічого спільного з реальністю. Її справжня мета — підірвати та затягнути мирний процес, який останнім часом помітно просунувся вперед завдяки зусиллям України та США. Кремль намагається створити інформаційне виправдання для відмови від дипломатичних зусиль.
При цьому навіть сам фейк виявився вкрай неякісним і не підкріпленим жодними доказами. Минуло понад 24 години з моменту російських звинувачень, однак жодних підтверджень так і не було надано.
Ознаки свідомої дезінформації
Факти свідчать про навмисну дезінформаційну кампанію з боку Росії.
По-перше, між заявленим часом атаки — «у ніч на 29 грудня» — та офіційними заявами російської сторони минуло понад 10 годин. За цей час так і не з’явилося жодних відео, уламків нібито збитих дронів чи інших матеріальних доказів.
По-друге, заяви міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова про «91 збитий український дрон» суперечать офіційній інформації Міністерства оборони РФ, яке повідомило лише про 18 дронів у Новгородській області.
По-третє, у ніч нібито масованої атаки в аеропорту «Пулково», який є найближчим до резиденції у Валдаї, не вводили жодних обмежень. У разі реальної загрози російська влада зазвичай оголошує план «ковер», однак цього разу нічого подібного не відбувалося.
По-четверте, відсутні будь-які свідчення місцевих мешканців — жодних повідомлень про роботу ППО, вибухи чи проліт дронів. Для порівняння: під час реальних ударів в інших регіонах РФ соцмережі миттєво наповнюються відео та фото. Масована атака з десятків безпілотників не могла залишитися непоміченою.
По-п’яте, не існує жодної логічної причини для України завдавати ударів по так званих «палацах Путіна», які захищені системами ППО краще за будь-які інші об’єкти на території Росії.
Можливе інформаційне прикриття для нових атак
Українська сторона не виключає, що ці звинувачення можуть бути інформаційним прикриттям для заздалегідь підготовлених ударів по Україні. Кремль уже неодноразово діяв за цією схемою: спочатку створюється гучне звинувачення у «теракті» чи «загрозі безпеці», а потім воно використовується для виправдання власної агресії.
Варто чітко називати речі своїми іменами: саме Росія системно завдає ударів по урядових і цивільних об’єктах України. Це задокументований факт, а не пропагандистська заява. Зокрема, 7 вересня 2025 року російська ракета влучила у реальну будівлю українського уряду.
Реакція інших держав викликає подив
Окрему стурбованість в Україні викликали заяви низки іноземних держав — ОАЕ, Індії, Пакистану, Узбекистану, Киргизстану, Туркменістану, Ірану та Нікарагуа — які висловили «занепокоєння» через напад, якого не було.
Це виглядає особливо дивно на тлі повної відсутності офіційних реакцій з боку цих же країн після реального ракетного удару Росії по будівлі українського уряду 7 вересня 2025 року.
Фірмовий почерк російської пропаганди
Росія має довгий список неправдивих заяв — це її добре відомий стиль. Достатньо згадати, що напередодні повномасштабного вторгнення у 2022 році Москва також публічно заперечувала будь-які плани нападу на Україну. Крім того, Кремль регулярно звинувачує інших у тому, що сам планує або вже робить.
Саме тому російські заяви не можна сприймати без перевірки. Реакції на безпідставні звинувачення лише підіграють російській пропаганді та заохочують Москву до подальших маніпуляцій і злочинів.
Україна закликає всі держави діяти відповідально та утримуватися від реагування на неперевірені звинувачення. Подібні заяви підривають конструктивний мирний процес, який нині, попри всі труднощі, почав реально просуватися вперед.
