Різдвяний святвечір у церковній традиції має назву Навечір’я Різдва Христового. Це останній день передсвята Різдва Христового, який завершує 40-денний Різдвяний піст, вирізняється особливим богослужінням і неповторною атмосферою у наших храмах.
Для українських родин Різдвяний святвечір є одним з найулюбленіших свят, багатий на добрі й старовинні традиції. За спроможністю кожної родини, українці готують вечерю із 12-ти страв, запрошують рідню до святкового столу і носять батькам «вечерю». Серед страв святкової вечері обов’язково має бути кутя, або коливо. Це варена пшениця з медом і маком, яку зазвичай споживають першою. Пшениця, як зерно, щороку оживає, тому є символом вічності, мед – символ вічного щастя святих у Царстві Божому, мак – символ роду.
Після завершення богослужіння та появи першої зірки на небі, яка нагадує нам про Вифлеємську зорю, що сповістила світові про Народження Сина Божого, християнська сім’я сідає вечеряти. Починає лунати коляда, прославляючи прихід у світ нашого Спасителя та бажаючи людям добра і миру.Коли цього вечора ми побачимо першу зірку на небі, вона буде нам знаком: Бог із нами. Він бачить нашу боротьбу, наш біль і наші молитви. Він не залишив нас і дарує нам силу продовжувати шлях.Тож у цей святвечір, хоч би де ми були — у храмі, вдома чи на фронті — ми зможемо разом сказати: «Христос народився!» І разом із цими словами у наших серцях народиться нова надія, нова сила жити і перемагати.Бо темрява завжди поступається світлу. А з Христом, який народився заради нас, ми обов’язково подолаємо будь-яке зло. - йдеться у повідомленні Рівненська єпархія Православної Церкви України.
