На Рівненщині в останню земну дорогу провели Василя Семенюка з Дубенщини, Сергія Левкова з Вараша, Анатолія Патрикея з Сарненщини, Олександра Гапона з Білокриницької громади, Анатолія Ханаса із Здолбунівської ТГ та Юрія Бондарчука з Березнівщини.
Василь Семенюк народився 3 серпня 1975 року в селі Устечко Кременецького району Тернопільської області.
Чоловік проживав з родиною в Дубні. У жовтні 2025 року Василь долучився до лав Збройних Сил України. Захисник служив у 47 окремій інженерній бригаді Сил підтримки. Воїн мужньо виконував службовий обов’язок з захисту України, її свободи та незалежності. Наприкінці серпня військовослужбовець був госпіталізований. На жаль, 4 вересня 2026 року його серце зупинилося у лікарні Києва.
Сергій Левков проживав у місті Вараш, а народився у селі Нові Підцаревичі. З початком повномасштабного вторгнення чоловік став на захист України.
49-річний старший солдат служив старшим водієм 2-го мінометного взводу механізованого батальйону.
Був нагороджений відзнакою Міністра оборони України «За поранення». 26 серпня 2026 року серце захисника зупинилося.
Анатолій Патрикей народився 3 грудня 1982 року в селі Корост. Протягом останніх років проживав у с.Одринки. Чоловік був військовослужбовцем 3-ї окремої штурмової бригади Збройних Сил України, кулеметником 1-го відділення охорони механізованого батальйону. 30 серпня 2026 року під час бою на Харківщині військовослужбовець загинув.
Олександр Гапон народився 5 вересня 1996 року і проживав у селі Шубків, а згодом у Києві.
У червні 2026 року чоловік був призваний на військову службу. Загинув військовослужбовець 27 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання.
Анатолій Ханас народився у Здолбунові. Коли розпочалася антитерористична операція, став на захист країни. Боронив Донецький аеропорт, Піски. Після повномасштабного вторгнення військовослужбовець знову добровольцем пішов до війська. Служив оператором дронів у 144-му Центрі Сил спеціальних операцій. За роки війни пройшов нелегкий бойовий шлях: Суми, Запоріжжя, Покровськ, Бахмут. Мав чотири контузії.
За час військової служби отримав низку відзнак і нагород. 20 серпня 2026 року серце воїна зупинилося.
Юрій Бондарчук народився 28 січня 1992 року у селі Друхів.
Солдат, водій зенітного ракетного взводу аеромобільного батальйону, захищав Україну із березня 2022 року. Загинув захисник 28 червня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Тривалий час воїн вважався зниклим безвісти.
Вічна пам’ять військовослужбовцям Схиляємо голови у скорботі.
