На Рівненщині похоронили вісьмох полеглих Героїв

Олександр Шеремет був мешканцем села Нетреба Рокитнівської громади. Молодий військовослужбовець сміливо відстоював Незалежність на Сході України. Служив у лавах 104-ої окремої бригади територіальної оборони на посаді стрільця-помічника гранатометника. Загинув воїн внаслідок мінометного обстрілу у Харківській області.

 

Ілля Яцковець проживав у місті Дубровиця. У лавах ЗСУ служив з 2021 року, мав посаду оператора відділення управління батареї артилерійського дивізіону та звання старшого солдата. На жаль, 22 лютого 2024 року у ході виконання бойового завдання воїн загинув.

 

Василь Жакун був мешканцем села Заслуччя Дубровицької громади. Призваний за мобілізацією у лютому 2022 року. Служив гранатометником 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 104-ої окремої бригади територіальної оборони. 25 лютого 2024 року воїн загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині.

 

 Василь Власюк - житель міста Сарни. Став на захист Батьківщини 25 лютого 2022 року у лавах 104-ої окремої бригади територіальної оборони. 20 лютого 2024 року у ході ведення бойових дій на Харківському напрямку військовослужбовець загинув.

 

Олександр Корицький народився 26 червня 1996 року і проживав в селі Зірне Березнівської громади. Після закінчення школи працював на роботах, пов’язаних з будівництвом. В юності товаришував з нині полеглим воїном Олександром Стахнюком. До Збройних Сил України був мобілізований в березні 2023 року. Службу проходив у званні молодшого сержанта, був командиром бойової машини - командиром відділення механізованої роти. Загинув 26 лютого 2024 року у Донецькій області. В Героя залишилися батьки та брат.

 

Олександр Шнайдер народився 22 травня 1968 року, проживав у місті Березне. У Березнівській однорічній лісній школі отримав кваліфікацію майстра лісового господарства. Також проходив строкову військову службу. Понад 20 років пропрацював у податковій службі у містах Березне та Костопіль.

У 2018-2021 роках служив у лавах ЗСУ за контрактом, брав участь в АТО/ОСС. У березні 2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією. Служив бухгалтером економічної служби військової частини у званні головного сержанта. Олександр помер 27 лютого 2024 року на військовій службі. У Захисника залишилася дружина, сини Дмитро та Максим, донька Анастасія, двоє внуків.

 

Павло Горпенюк народився 29 серпня 1984 року, проживав у Здовбиці. У Здолбунівському залізничному училищі здобув професію зварювальника. Потому проходив строкову службу. Працював на різних підприємствах в Україні та за кордоном.

 

З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року за покликом серця пішов захищати рідну землю. У Здолбунівському військоматі йому відмовили, у місті Рівне був зарахований до Рівненської 104-ї бригади ТРО. Воїн захищав Україну у найгарячіших точках фронту, брав участь у найзапекліших боях. З липня 2023 року у складі 3-ої штурмової бригади боронив Україну в Авдіївці Донецької області. Загинув воїн 26 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

 

 Валентин Ковальов народився у 1973 році, проживав у Володимирці. У Збройних Силах України був командиром автомобільного відділення підвозу боєприпасів, взводу технічного забезпечення, 3-го механізованого батальйону військової частини А 4447, мав звання сержант. 22 лютого 2024 року помер у госпіталі від поранення, отриманого внаслідок мінометного обстрілу під час виконання бойового завдання у Донецькій області.

 

Щирі співчуття рідним та близьким загиблих воїнів! Вічна та світла пам’ять Героям!