У дитинстві вважав День святого Миколая особливим святом. Минули роки, вже й свої діти виросли. Однак відчуття та віра в хоч і маленькі, але чудеса залишилась. Це чудова християнська традиція, яку в родині передаємо від покоління до покоління.
У нашій родині День Святого Миколая завжди був святом. Пам`ятаю, як у дитинстві я старанно чекав і вірив на гостинці від Миколая. Одного разу він приніс мені іграшкову машину, яку я зберігав до 18 років. Потім вже під час навчання в молодших класах зрозумів, що подарунки дарував не Святий, а батьки. Від цього цінував подарунки навіть більше. Адже вони старались для мене. Взяти хоча б ту ж машину. Думаю, тоді вона коштувала недешево.
В таких же традиціях виховував і власних дітей. В ніч на Миколая хлопчаки довго не могли влягтися, бо чатували на подарунок, ділились мріями та сподіваннями. Каюсь, ми з дружиною підслуховували та намагатись втілювати мрії дітей.
У нашій родині Миколай — це свято див та дитинства. Ми відзначаємо Новий рік, але це свято для всіх. А святий Миколай, на відміну від Діда Мороза, приходить лише до дітей.
В переддень свята хочу побажати, щоб кожен зробив свою частинку дива. Кожен став святим Миколаєм. І не тільки для рідних. І не тільки в цей день. Адже для добрих справ не потрібна причина. Хай кожен буде послідовником Чудотворця!
Олександр НЕСТЕРУК
