.jpg)
На карті сучасної України є міста, чия доля настільки химерно переплела давню шляхетську історію, радянську пропагандистську машину та мирний атом, що їхній літопис нагадує гостросюжетний роман.
Одне з наймолодших та найпрогресивніших міст нашої країни протягом 40 років було змушене носити ім'я радянського чекіста, терориста та агента держбезпеки. Лише нещодавно це унікальне поліське поселення остаточно скинуло з себе ідеологічне тавро, повернувши назву, зафіксовану в архівах ще за часів середньовіччя.
Хоча статус міста цей населений пункт здобув лише за часів спорудження атомного гіганта, його коріння сягає глибини століть. Перша письмова згадка про поліське поселення датована ще 1577 роком, коли воно фігурувало в історичних документах під загадковою назвою Гвараш, етимологію якої мовознавці й досі вважають нерозгаданою таємницею.
Нова сторінка історії відкрилася у 1973 році, коли серед густих лісів поруч із селом розгорнулося масштабне всесоюзне будівництво Рівненської атомної електростанції. Робітниче селище швидко розросталося як місто енергетиків, однак уже в 1977 році комуністична верхівка вирішила закріпити за ним пропагандистський маркер, охрестивши Кузнецовськом – на честь радянського диверсанта та розвідника Миколи Кузнецова.
Чуже ім'я трималося на міських вивісках майже чотири десятиліття, аж поки у 2016 році в рамках масштабної декомунізації місту урочисто не повернули його справжнє історичне ім'я – Вараш. Сьогодні це потужне та динамічне місто-супутник Рівненської АЕС, що забезпечує безперебійну роботу чотирьох велетенських енергоблоків.
Його візитівкою та впізнаваним символом стали колосальні охолоджувальні градирні, які видно за десятки кілометрів. Окрім стратегічного статусу ядерного серця регіону, оновлений Вараш перетворився на активний майданчик для туристичних маршрутів і всеукраїнських спортивних заходів, довівши, що майбутнє набагато сильніше за штучно нав'язане радянське минуле.
За інформацією 24 каналу.
