Жінка розповіла і про свою роботу з дітками з інвалідністю.
Скільки років Ви працюєте з дітьми з інвалідністю, чому?
Понад 26 років працюю з людьми з інвалідністю. Ще на третьому курсі університету, маючи базову педагогічну та художню освіту, розпочала роботу вчителькою образотворчого мистецтва і трудового навчання для дітей з інвалідністю.
Понад 20 років працювала у державній системі освіти. Згодом зрозуміла, що ця робота для мене — значно більше, ніж професія. Це моя місія.
Саме тому після державної роботи я вирішила розвивати цей напрям глибше: створити простір, де діти й дорослі з інвалідністю матимуть якісне, професійне мистецьке навчання, доступ до хороших матеріалів і можливість розкривати свій творчий потенціал.
Так народилася арт студії "Терен" простір мистецтва, безбар’єрності та людяності.
Якою є специфіка роботи з такми дітьми і молоддю?
Я переконана: специфіка роботи з людьми з інвалідністю полягає передусім у любові. Потрібно любити людей і дітей, бути емпатійним, любити мистецтво та щиро хотіти ділитися своїми знаннями й досвідом.
Бо справжній педагог не просто навчає мистецтва. Він допомагає людині побачити власну цінність, розкрити талант і зробити світ прекраснішим.
Ти вдруге в команді проєкту від УКФ, чим важливий для тебе цей досвід?
Для мене бути частиною команди від Українського культурного фонду в проєкті «Виший мені серденько» — це велика цінність і відповідальність.
Поруч професіонали, і це надихає ставати ще кращою у своїй справі. Коли працюєш із сильними фахівцями, починаєш більше поважати власний досвід і професійність.
Це про розвиток, довіру, відповідальність і бажання не зменшувати свою планку, а рости разом із командою.
Як молодь з інвалідністю реагувала на проєкт «Виший мені серденько»?
З великим зацікавленням і натхненням! Для багатьох — це був перший досвід роботи з тканиною, можливість розписати сторінки та створити власну ілюстрацію до книги. Літній період став чудовою нагодою зустрічатися, творити й експериментувати. Молодь із радістю долучилася до ілюстрування книги та підготовки виставки. Для них це був новий досвід, нова цікавинка і можливість сказати світові щось своє через мистецтво.
