Слово “Пасха” походить від назви старозаповітного свята песах, яке відзначали іудеї в пам’ять про звільнення від єгипетського полону.
Слово “Пасха” походить від назви старозаповітного свята песах, яке відзначали іудеї в пам’ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня у євреїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.
Також і в інших європейських мовах назва цього свята походить від староіудейського “песах” :
- латиною – Pascha,
- голландською pasen,
- есперанто pasko,
- іспанською pascua,
- по-італійськи pasqua,
- нижньо-німецькою Paschen,
- по-російськи Пасха,
- В західно-слов’янських мовах назва Пасхи перекладається як “Великаніч”: чеською Velikonoce, а польскою Wielkanoc. У болгарській (південно-слов’янській мові) подібно до української назви – Великден.
Походження назви “Великдень”
Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва “Великдень” (“Великий День”) з’явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що “Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп’яли Христа – дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…”
Згідно іншої легенди, свято Великодня народилося сім тисяч років тому, ще за часів до християнства і було пов’язане з язичницькими культами (Великий День хлібороба).
Джерело: https://poglyad.te.ua
