Днями у Рівному відбулося перше засідання спеціальної депутатської комісії щодо законності будівництва поруч із Краєзнавчим музеєм 12-поверхового будинку на вул. Толстого, 10.
Днями у Рівному відбулося перше засідання спеціальної депутатської комісії щодо законності будівництва поруч із Краєзнавчим музеєм 12-поверхового будинку на вул. Толстого, 10. Головою комісії обрали депутата Рівнеради від ВО «Батьківщина» Олександра Курсика.

Нагадаємо, що громада Рівного обурена з приводу початку будівельних робіт поруч із Краєзнавчим музеєм, який є культурною пам’яткою 19 ст. національного значення. Забудовником будівлі є ТОВ «Українська промислово-інвестиційна група» та компанія «Стоград». Згідно із проектом забудови, на вул. Толстого, 10 мають звести 12-поверховий будинок. Втім, активісти запевняють, що будівництво у тому місці є не лише незаконним, але й небезпечним, оскільки будівельні роботи можуть спровокувати руйнування старого фасаду музею.

Головним каменем спотикання у цьому конфлікті є те, що згідно із документами, будь-які будівельні роботи поблизу культурної пам’ятки без відповідного письмового погодження від Міністерства культури України є незаконними. Про це йдеться в "Охоронному договорі на пам`ятку культурної спадщини" від квітня 2015 року, який затвердив перший заступник міністра культури України Ігор Ліховий.



Відтак, громада Рівного розділилася на дві частини – тих, хто проти багатоповерховості будинку і вимагають просто зменшення кількості поверхів до максимум трьох, та тих, хто виступає категорично проти будь-якого будівництва біля музею і вимагають його там заборонити.

Саме тому на минулій сесії Рівнеради було зініційовано створення спеціальної депутатської комісії, яка і повинна буде розставити всі крапки над «і» у цій ситуації та розсудити, хто правий – рівненська громада чи забудовник.

У засіданні депутатської комісії взяли участь депутати Рівнеради Олександр Курсик ( «Батьківщина»), Любов Романюк («Громадський контроль»), Ігор Ковалець («Самопоміч»), Людмила Туровська (БПП) та Олександр Крюков («Свобода»), начальник міського управління культури і туризму Тарас Максименко, голова комітету культури, мистецтва і духовності Громадської координаційної ради Рівненської області Віктор Гвоздинський, головний архітектор Рівненщини Олександр Карачанський, заступник директора Рівненського краєзнавчого музею Олег Романчук, член правління Спілки архітекторів України Микола Шолудько, юрист фірми-забудовника Микола Сміховський, а також викладачі кафедри архітектури НУВГП, приватні архітектори та небайдужі рівняни.

Заступник директора Рівненського краєзнавчого музею Олег Романчук пояснив, що охоронний договір на культурну спадщину зобов’язує дотримуватися охоронних зон, а будівельний майданчик «Стограду», який вже розвернув будівництво поруч із музеєм, частково захоплює його охоронні зони. Окрім того, будь-які будівельні роботи поблизу можуть загрожувати пошкодженню історичної пам’ятки.

Також є претензії до поверховості забудови, адже, судячи із проекту забудови та з графічного зображення майбутньої багатоповерхівки, це може зіпсувати історичний фон будівлі музею. Як стверджує Олег Романчук, будь-які забудови біля культурної-історичної спадщини повинні зберігати її зорово-видові точки. А оскільки Краєзнавчий музей є своєрідним впізнаваним брендом Рівного, то його не можна робити непомітним на фоні інших будівель.

Так виглядатиме Краєзнавчий музей на фоні нової багатоповерхівки з боку майдану Короленка
За словами голови комітету культури, мистецтва і духовності Громадської координаційної ради Рівненської області Віктора Гвоздинського, дана культурна спадщина обмежується не лише самою будівлею музею, але й прилеглою навколо територією, яка тягнеться аж до стадіону «Авангард».
- Звісно, там можна будувати, але для цього є певні обмеження, особливо щодо поверховості. Багатоповерхівка там не може бути. А ще обов’язково має бути дозвіл від Міністерства культури, - каже Віктор Гвоздинський.

У свою чергу головний архітектор області Олександр Карачанський також стурбований забудовою історичної частини міста Рівного.
- В історичній частині міста усі проекти будівництв необхідно затверджувати у головного архітектора міста згідно з законодавством. На жаль, на сьогоднішній день цього правила майже ніхто не дотримується. Наскільки я поінформований, головний архітектор Рівного не бачив цього проекту, - розповів Олександр Карачанський.

За словами члена правління національної Спілки архітекторів України Миколи Шолудька, на Толстого, 10 не можна будувати житловий будинок, адже це так звана зона «Д1» - ділова зона міста, де не може бути житлових забудов.
- У Рівному є 2 тисячі гектарів під житлову забудову. Чому кортить будувати 12-поверхівку саме там, біля Музею, який, окрім всього, є національним культурним надбанням? Втім, фірма «Тріада», яка виробляла для забудовника проектну документацію, вже втретє порушує у місті норми будівництва. Вважаю, що на тому місці будувати нічого не можна, бо та зона повинна бути зарезервована для розвитку і збереження музею. Тим паче, що це – зона регульованої забудови. Ми повинні відстояти музей, адже у Рівному є лише дві культурні пам’ятки національного значення – будівля Краєзнавчого музею і будівля церкви на вулиці Шевченка. Тим паче, що архітектурна містобудівна рада міста не розглядала даний проект, - зазначив Микола Шолудько.

Червоним обведено охоронну зону Краєзнавчого музею

Червоним позначено охоронну зону музею, чорним - зону регульованої забудови
Начальник управління культури і туризму Рівненської міської ради Тарас Максименко також не схвалює забудови біля Краєзнавчого музею. Втім, підкреслює, що він за музей, а не проти будівництва.
- Історико-культурна спадщина Рівного – одне з основних завдань міського управління культури, бо в нас тої спадщини вже не так багато залишилося. Тому треба зберегти хоча б те, що є. Я б не хотів, щоб місто псувало своє обличчя багатоповерхівками там, де їх бути не повинно. Це будівництво прилягає до охоронних зон культурної спадщини 19 ст., а тому забудовник повинен мати дозвіл на забудову від Міністерства культури, - зазначив Тарас Максименко.

Втім, на думку начальника міського управління культури, усі ці проблеми із забудовниками у місті виникають через те, що Рівне досі не має детального історико-культурного опорного плану:
- Наше управління вже підготувало і подало документи на формування опорного плану, який, сподіваюся, ухвалять вже на найближчих сесіях Рівнеради. Настав час нарешті заповнити пробіли. Це є суттєва проблема. Є генеральний план міста, одним із розділів якого мав бути історико-культурний опорний план, який охороняє не просто будівлі, а ареали історичних пам’яток. Він буде регламентувати будівництво на цій території. Ми апелюватимемо до забудовника через сесію і запропонуємо накласти мораторій на будівництво на вулиці Толстого, 10, - зауважив Тарас Максименко.

З ним одностайно погодилися усі учасники дискусії, які також у цьому вбачають основну проблему ситуації, що склалася. А поки опорного плану міста немає, то усі повинні дотримуватися визначених нормативно охоронних зон.
Тому, згідно з Постановою «Про затвердження Порядку визначення меж зон охорони пам’яток»:
"3.4.1. До охоронної зони включають ділянки історичної забудови, ландшафтів, вільних просторів, які становлять характерне історичне середовище пам`ятки, а також цінні оглядові точки та зони. До охоронної зони також приєднують території, необхідні для захисту пам`ятки від шкідливих техногенних і природних впливів.
2.7. Зона регулювання забудови - забудована чи призначена під забудову територія за межами охоронної зони, на яку поширюється композиційний вплив пам`ятки. Ця зона призначена для збереження особливостей візуального сприйняття пам`ятки, охорони і відновлення її активної ролі в композиції і пейзажі міста, селища,села. Ця зона виконує функції буферної, перехідної та синтезуючої зони у взаємодії пам`ятки з новими об`єктами довкілля. У зоні регулювання забудови нова забудова регламентується за висотою, розмірами в плані, масштабністю."
Відтак, межа регульованої забудови навколо Краєзнавчого музею включає парк Лебединка і проходить по вулиці Толстого.
- У паспорті будівлі музею є посилання на план 1987 року. Його ніхто не відміняв, тобто він є чинним. Ми можемо цілком законно на нього опиратись, - зазначив головний архітектор області Олександр Карачанський.
Втім, юрист фірми-забудовника Микола Сміховський заявляє, що усі будівельні роботи на вулиці Толстого, 10 ведуть згідно із чинним законодавством. Каже, що у них на будівництво є усі необхідні дозволи і підписи. А кілька днів тому – 25 лютого – вони вже навіть отримали погодження свого будівництва у Міністерстві культури, до якого апелюють усі активісти, архітектори і працівники Краєзнавчого музею.

Цікаво, що ще 19 лютого такого погодження у них не було, про що свідчить відповідь того ж Мінкульту на звернення комітету культури, мистецтв та духовності Рівненської області, де сказано, що «дозволів на проведення земляних робіт по вулиці Толстого, 10 у Рівному Міністерством культури України не надавалось».

Втім, вже 25 лютого Мінкульт таки погодив проектну документацію цього будівництва, спираючись на відсутність того-таки опорного плану, мовляв, «межі історичного ареалу міста Рівного та режими використання його території станом на 18.02.2016 у встановленому порядку не затверджені». При цьому Міністерство культури, зважаючи на те, що земельна ділянка під будівництво розташована частково в охоронній зоні пам”ятки архітектури національного значення зобов’язує забудовника «здійснювати будівництво з урахуванням потреб збереження зазначеної пам’ятки та під наглядом фахівців-археологів». Цей документ підписано тим же замміністра Ліховим, який видав для Музею і охоронний договір.
Юрист забудовника запевняє, що фірма жодним чином не шкодить і не хоче шкодити музею. Каже, що вони самостійно звернулися до компетентних органів, зокрема до ДАБІ, щодо перевірки їхньої забудови на законність, аби розвіяти усі звинувачення у свій бік. Це також підтвердив і начальник рівненського ДАБІ Ігор Мічуда:
- Забудовник справді зупинив усі роботи, аби ми провели детальну перевірку об’єкту.

Юрист Микола Сміховський також зазначає, що вони у цій ситуації навпаки стали жертвою:
- Ми не зачіпаємо охоронну зону згідно з планом охорони культурної спадщини, опублікованому на сайті міської ради Рівного. І ми не винні, що міські депутати вже 24 роки не можуть прийняти опорний план міста. А через це ми стали заручниками ситуації. Ми також є представниками громади і не хочемо псувати місто. Але усі наші дії є законними і погоджені усіма необхідними інстанціями. Ми вважаємо, що в чиїхось приватних інтересах з формальним прикриттям інтересами громади йде організований тиск на нас з вимогою припинити будівництво, при цьому організаторами тиску використовуються і громадські організації, і депутати, і ЗМІ, - заявив позицію фірми-забудовника юрист Микола Сміховський.
Втім, у депутатів та активістів виникли сумніви, що, коли компанія отримувала дозволи на будівництво, вони вказували, що будуватимуть саме 12-поверховий будинок.
- Коли депутати на сесії погоджували вам дозвіл на будівництво біля музею, вони уявлення не мали про багатоповерховість будівлі, - зауважила депутат Рівнеради кількох скликань, голова постійної комісії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування Людмила Туровська.
На це Микола Сміховський відповів, що їхня будівля за законом може мати висоту до 40 м, враховуючи, що поряд з музеєм вже є багатоповерхівки – «Діпромісто» та Діагностичний центр. Тому вони вважають, що їхня забудова не шкодитиме музею більше, ніж інші.
До слова, керівник проектної групи будівництва Андрій Григорчук каже, що ця будівля ніяким чином не заважатиме зоровому сприйняттю Краєзнавчого музею:
- При об’ємно-просторовому моделюванні нами враховувалося навколишнє середовище. Наприклад, якщо стати на вулиці Драгоманова, то звідки будинок ніяким чином не проглядатиметься.


Також юрист повідомив, що компанія «Стоград» звинувачує рівненських активістів, які 18 лютого пікетували будівництво і заблокували його роботу, у рейдерському захопленні будмайданчика.
Таким чином дискусія була зайшла у глухий кут. У депутатів виникли сумніви у тому, чи має забудовник насправді усі дозволи і підписи. Наразі єдиним фактом, якого поки не встановили, є те, чи поставив свій підпис під документацією цього будівництва головний архітектор міста Рівного Сергій Семенець, який на комісію не прийшов.
Нагадаємо, що активісти також звинувачують у причетності до цього скандального будівництва прокуратуру Рівненської області. Адже у 2007 році ця ділянка на Толстого, 10 знаходилась у постійному її користуванні, і на ній мали звести для її працівників 24-квартирний будинок. Втім, згодом вона опинилася вже в користуванні приватної фірми. Детальніше про це читайте тут: ДО СКАНДАЛЬНОЇ ВИСОТКИ У РІВНОМУ ПРИЧЕТНА ПРОКУРАТУРА? Втім, Рівненська прокуратура спростувала цю інформацію: РІВНЕНСЬКА ПРОКУРАТУРА СПРОСТОВУЄ ПРИЧЕТНІСТЬ ДО БУДІВНИЦТВА "СТОГРАДУ".

Міські обранці підозрюють забудовника у введенні їх в оману під час сесій, на яких він отримав дозволи на оренду землі під забудову та на саме будівництво, адже впевнені, що якби мова одразу йшла про 12 поверхів, то ніхто б з депутатів за це не проголосував. Таким чином, на комісії вирішили детально вивчити всі документи цього будівництва, переглянути усі проекти рішень Рівненської міськради щодо земельної ділянки на Толстого, 10 та перевірити, що у цьому будівництві відповідає Закону, а що йому суперечить.
Також депутати наполягають вирішити це питання якнайшвидше, адже розуміють і забудовника, який вже взяв в оренду дороговартісну будівельну техніку, за яку щодня сплачує чималі кошти. Тому вирішили провести наступне засідання комісії з цього питання вже у середу, 9 березня. А до того часу вони пообіцяли розібратися з документами. Тоді ж вони і повинні прийняти якесь рішення щодо цього, яке винесуть на сесію міської ради наступного дня - 10 березня.
Разом з тим депутати підозрюють, що у разі, якщо головний архітектор міста Сергій Семенець таки погодив дане будівництво на Толстого, 10, то вони вже не матимуть змоги щось змінити у цій ситуації і якось вплинути на забудовника. Тоді їм доведеться просто відступити.

Марина НАЗАРЧУК
Фото - порталу "ЧаРівне.інфо"
