«Де б я не був, але найріднішою, найкращою мені є Україна» - саме ці слова постійно повторював Артем, який свого часу побував не в одній країні Європи.
24 лютого 2022 року – день, який перекреслив майбутнє у багатьох українських родинах. Прийшла війна. Артем одним з перших прийшов у військкомат 24-го числа, а за 2 години ним уже було підписано контракт із Збройними силами. Захищати Батьківщину він пішов за покликом серця, пише мер Здолбунова Владислав Сухляк.
22 березня 2022 року у сім’ю прийшла звістка, що Артем зник безвісти. Ще усі надіялися, що він живий. Але офіційний лист перекреслив усі сподівання: при виконанні бойового завдання під час ворожого артилерійського обстрілу біля міста Попасна Донецької області 22 березня 2022 року загинув солдат Артем Михайлович Війтович. Йому було всього 31 рік. До 32-х він не дожив лише 2 місяці…
