40-річний сержант Олександр Пінчук поповнив рівненський батальйон небесного війська.
Олександр з юності хотів служити в армії. Тож після закінчення Рівненського державного комерційного технікуму про вищу освіту не було й мови — спершу служба в армії.
1,5 роки минуло у танкових військах. Опісля — пропонували залишитися й будувати військову кар’єру, але активний, непосидючий Сашко повернувся додому, аби знайти себе у цивільному житті.
Добрий, щирий Олександр мав багато друзів. До нього тягнулися і старші і молодші. Олександр любив спорт, займався кікбоксингом. Був готовий віддати все для інших, не залишивши собі нічого.
Коли ж почалася війна, Олександр хотів записатися до лав тероборони. Але виявилось, що підрозділи вже укомплектовані. Тому потай від мами пішов добровольцем у ЗСУ.
“Казав мені: “Все одно, як не сьогодні, то завтра треба йти. Мам, а хто, як не ми?” — пригадує пані Віра.
Організований, цілеспрямований Олександр навіть з передової намагався заспокоїти і вберегти від сумних думок рідних.
“Вранці говорив і зі мною і з молодшим братом. Все заспокоював, казав, що все нормально, щоб не переживала. Але серце відчувало щось недобре...” - пригадує останню розмову з сином пані Віра.
Олександр Пінчук загинув 2 травня, захищаючи населений пункт Пречистівка Донецької області.
Прощання з Героєм відбудеться на майдані Незалежності завтра, 10 травня, о 10.00.
Джерело: Рівненська міська рада
