Нині вже восьмий рік поспіль командир батальйону захищає українські кордони у складі 24-ї королівської бригади.
Військовий шлях Сергія Мазорчука розпочався ще в 15 років з Острозького військового ліцею. Нині вже восьмий рік поспіль командир батальйону захищає українські кордони у складі 24-ї королівської бригади.
Кримське, Зайцеве, Золоте – позиції, які Сергій Мазорчук з позивним Ірис пройшов за час російсько-української війни. Туди він потрапив 2015-го й досі захищає українські кордони.
Коли розпочалася російсько-українська війна у 2014-му році, Сергій ще вчився в Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. Наступного року мав закінчувати навчання в академії.
Але випуск був достроковий, і на початку березня Сергій вже перебував на позиціях у складі 24 "королівської" бригади.
"24-ка однією з перших стала на захист територіальної цілісності України, – каже Сергій. – Тому вирішив піти туди служити. У 21 рік я став командиром взводу. Спочатку був на позиціях на другій лінії. А далі обороняли й інші позиції на Сході. У 2015-му на деяких ділянках відбувалися наступи і весь час артилерія працювала. Але в серпні конфлікт "заморозився" і до 24 лютого 2022 року в нас окреслилася стала лінія фронту, де були мінімальні локальні штурмові дії з обох боків".
Протягом восьми років Сергій Мазорчук пройшов різні бойові точки на Сході. Рік був у районі населеного пункту Кримське. Далі була ротація в Зайцевому біля Горлівки. Там були дуже запеклі бої, адже відстань між українськими військовими і противником становила від 70 до 110 метрів. А далі – позиції у Золотому, звідки вже як командир батальйону зумів вивести з оточення понад три сотні підлеглих. За словами захисника, до 24 лютого цього року в основному воювали представники так званих республік, які за роки війни отримали бойовий досвід і нині в боях вони краще підготовлені, ніж військові російської федерації.
"Ми стали на позиції у червні 2021 року. У березні мала бути ротація, – каже Ірис. – Ми були втішені, бо вперше за час російської агресії мали бути вдома влітку і могли поїхати на відпочинок. Але з 16 лютого дуже активізувалася артилерія противника. Саме 24 лютого на нашому напрямку, в Золотому, було відносно тихо. Ми побачили, що по всій країні повітряні тривоги і почали бомбити наші міста. Наші підрозділи, які стояли по лівому флангу в населених пунктах Кримське та Щастя, 24 лютого вистояли, а наступного дня росіяни прорвали оборону, і наші були змушені відступити до Сєвєродонецька. Ми два дні стояли без лівого флангу. Якби противник про це знав, все могло б скластися по-іншому".
Зараз чоловік далі на позиціях – боронить Україну. Хоча все свідоме життя провів на війні, не втрачає оптимізму.
"Дуже великі сили кинула російська федерація в Україну, – підсумовує Сергій Мазорчук. – Багато техніки вони вже не мають, а ту, що залишилася, ми теж скоро знищимо. У будь-якому випадку путін уже програв. Він очікував на нашу швидку капітуляцію і не був готовим до затяжної війни. Я думаю, що нашу армію зараз переозброять і в найближчі місяці буде переломний момент. Звичайно, втрати в нас будуть, але в нас є за що і за кого боротися. Перемога буде за нами".
За матеріалами https://espreso.tv/
