Сьогодні - 28 квітня - Вербна неділя, яка пророкує нам останній тиждень посту та відчуття, що свято вже «на носі»!
Сьогодні - 28 квітня - Вербна неділя, яка пророкує нам останній тиждень посту та відчуття, що свято вже «на носі»!
Неділя за тиждень перед Великоднем називається ще «шутковою» або «квітною». За християнським вченням, у цей день Спаситель Ісус Христос входив до Єрусалиму на віслюку, а миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавен дуже шановане серед нашого народу, тому що воно одне з перших сповіщає про прихід весни, а також має ще й цілющі властивості.

У Вербну неділю святять вербу. В Україні колись був звичай носити свячену вербу з церкви до церкви. Колись господарі, повертаючись з церкви зі свяченою вербою, до хати відразу не заходили, а спершу садили на городі по кілька гілок, або, якщо було близько, то в полі, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». Решту ж, що залишилася, несли до домівки і ставили на покуті під святими образами. Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, хто проспав заутреню, то його били такого свяченою вербою, примовляючи:
Не я б’ю - верба б’є,
За тиждень - Великдень,
Недалечко - червоне яєчко!

Молоді хлопці та дівчата билися свяченою вербою ще й коло церкви, та й дорогою, коли йшли додому, а б’ючись, промовляли:
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
В Галичині ж примовляють так
:
Шутка б’є - не я б’ю,
Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень!
Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. Кажуть: «Гріх ногами топтати свячену вербу», а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили у вогні, щоб воно, боронь Боже, під ноги не потрапило.

Поруч такої пошани до верби і віри в її лікувальну силу дивно звучить народна легенда про козячу вербу - один з її видів. Легенда каже, що козяча верба проклята Богом за те, що з неї робилися цвяхи для хреста, на якому розп’яли Спасителя: «за це її черви точать». Крім того, за народними віруваннями, у сухій вербі сидить чорт. Звідси ж і прислів’я: «Закохався, як чорт у суху вербу!». До речі, козяча верба часто зустрічається на Україні, особливо в лісах і на левадах. Її характеризують короткі і широкі листя, а також грубі «базоки» або «котики».

Портал "ЧаРівне.інфо" щиро вітає вас з Вербною неділею та бажає вам Божого благословення, здоров`я та веселого настрою, адже за тиждень - Великдень!
Надія ДЕМ’ЯНЧУК
