.jpg)
Рівнянин Олег із позивним «Шелеп» розпочав свій військовий шлях солдатом-стрільцем 104 бригада тероборони ЗСУ Рівненщина. Потім дослужився до посади головного сержанта взводу і невдовзі став командиром взводу.
Перший бойовий досвід разом із побратимами отримав на Донеччині, потім була Херсонщина, а далі – Харківщина. Кожен з цих напрямків був складним і на кожному з них доводилося долати неймовірні труднощі.
Бойові виходи, евакуація побратимів, втрати. За ці роки відбулося багато всього. Воно залишило свій відбиток. Але найважче – це розлука з рідними та не бачити, як росте дитина:
«Їй зараз 8 років. І хочеться бути поруч, дивитися, як вона росте, виховати хорошою людиною. Спілкуватись телефоном – це зовсім не те».Однак «Шелеп» тут саме задля дитини та її майбутнього, щоб вона росла в вільному світі.
Зараз він як інструктор передає свій досвід іншим військовослужбовцям 104 бригади. Допомагає їм відточувати навички поводження зі зброєю та ставати ефективними воїнами, які в потрібний момент знатимуть, що робити. Попри всі випробування, чоловік не збирається опускати руки та будує плани на майбутнє.
«Після війни хочу відкрити власну справу. З побратимами-ветеранами, бо я в них впевнений і знаю, що на них можна покластися в будь-якій ситуації», – ділиться воїн.
