Про шлях від ідеї до першого прибутку та про те, як під час війни втриматись на плаву, адаптуватися до нових реалій, продовжувати платити податки, забезпечувати робочі місця - у матеріалі "ЧаРівне.інфо".
Центр вуличних культур "No name" існує вже рік. Що змінилось за цей час?
Перш за все змінилась кількість дітей. При відкриті ходило біля 200 учнів, а зараз у Центрі вуличних культур понад 300, тобто нас стало більше у півтора раза. Також у нас з’явились нові напрямки – ми почали танцювати хаус, у нас додався такий напрям як воркаут та нещодавно – тріал. Робимо все можливе, щоб ще через рік було про що розповісти і чим здивувати. Центр об'єднує талановиту молодь Рівненщини, зокрема хіп-хоперів, брейкерів, паркурщиків, біт-боксерів та інших представників вуличного мистецтва.
Нині тут займається молодь та діти з Маріуполя, Харкова і Донецької області.
У 2021 році ви виграли грант, як він допоміг у створенні центру?
Це був грант Управління економіки міста, завдяки йому ми придбали декілька дверей, які стоять у нашому центрі. Після того ми були не дуже активні у цьому, оскільки якраз виграли грант, було відкриття центру, ремонтні роботи. Уже під час останнього важкого року грантова історія допомогла нам втриматися, вижити, адже всі рахунки ми сплачували як завжди. У нас був один європейський грант, нещодавно прийшов грант від Дії – це все різні, адже є гранти для громадської діяльності, з якими ми втілюємо проєкти, а є для підприємницької діяльності (таких два). За рік нам вдалося виграти ще 4 гранти.
Приміщення Центру вуличних культур дійсно яскравий осередок Рівного. Хто робив ремонт та втілював ідеї? Це вже остаточний варіант?
Взагалі трапляється так, що не завжди виходить так, як планувалось. Наразі один із чотирьох залів виглядає не так, як мав, але такий варіант нам подобається більше, ніж те, що було на картинці. Є ще деякі дрібниці по декору, стилю, до яких не доходять руки, але з часом ми все доробимо. Над виглядом центру працювали дизайнери зі Львова. Також один із залів ЦВК розмальовували наші діти разом із харківським художником. Це був проєкт, реалізований за підтримки Агенства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) у рамках грантової програми з підтримки ініціатив переселенців, що впроваджується ГО «КримSOS».Це було не просто створення муралу, а творча терапія нашим діткам. Фото з інстаграму NoName
Як початок повномасштабного вторгнення вплинув на вашу роботу?
Ми відновили свою діяльність з березня, але всім було важко психологічно. Звичайно, серед учнів і педагогів є ВПО. Саме вони перші почали ходити на заняття, бо хотіли швидше чимось займатись, розвиватись. Вони швидше звикали до реалій, адже учні, які вже ходили, ще думали над тим, чи відвідувати заняття, батьки цих учнів боялись відпускати дітей.
Як NoName долучається до благодійних заходів?
Мабуть, у 90% з власної ініціативи ми долучаємось до благодійсності. Ми знаходимо у соцмережах саме ті благодійні проєкти, які нам відкликаються, і пропонуємо свою допомогу. Цього літа ми виступили втричі більше ніж зазвичай, адже хочемо всім допомогти своєю участю. Також з березня ми проводили благодійні майстер-класи, фестивалі, де ми збирали кошти. Один із фестивалів був Всеукраїнським, коли до нас приїжджали на хіп-хоп батли. Ми підраховували, що в складі команд, тобто, коли нас хтось запрошував, ми зібрали приблизно 1200000, а вже з особистих вкладень, коли ми організовували певні заходи, перерахували 200 тис. Для дітей-переселенців ми давали можливість безкоштовно займатись або даємо знижку на заняття.
Яка група найбільша за кількістю учнів і чи можна ще приєднатись?
Напевно найчисельніші групи це з паркуру, не з танців. Наразі паркуром займається понад 130 учнів, це досить багато, учні різного віку та підготовки. Перед тим, як почати займатись, педагог дивиться на рівень дитини і рекомендує, до якої групи краще приєднатись. Оскільки ми досить потужний центр, у нас є багато можливостей, то якщо в нас до одних груп буде закритий набір, то до інших – відкритий. Можливість приєднатись є завжди, але зараз ми готуємося до концерту, тому групи будуть закриті, для того, щоб ми гарно підготувались. Власне ті, хто хочуть приєднатись можуть спочатку прийти на концерт, щоб побачити, що таке NoName і Центр вуличних культур, а вже після концерту ми будемо робити великий набір учнів.
Вікторія поділилась, що майбутній концерт буде складатись з постановок та номерів, більшість яких буде пов’язана з тематикою війни. Основний акцент, меседж – потреба створювати нову країну для наших дітей, щоб вони нею пишалися і згадували, що війна зробила нашу Україну сильнішою, кращою і вільною. Вікторія Мартинюк та тренери Центру Вуличних культур
Заняття лише для дітей чи дорослі також можуть приєднатись?
У нас є групи для дорослих. Це не лише танцювальні, у нас є групи з пілатесу для здоров’я і скоро відкривається група з йоги. Тобто у нас можуть займатись як і діти, так і дорослі.
Як часто ви берете участь у конкурсах?
Цей рік був трохи важчий у плані конкурсів, тому що це велика відповідальність везти кудись дітей в такий час. Ми дуже раді, що виховали таких дітей, які самі пропонували кудись поїхати і власне завдяки їм ми активувалися в роботу. Основні групи, які беруть участь у конкурсах – це групи Іванни Колбун із хореографії та групи Юрія Саюка із фрістайлу. З серпня вони відновили цю діяльність, максимум раз на місяць або на два їздять на конкурси.
З якими артистами у вас була колаборація і як часто NoName отримує такі пропозиції?
Пропозиції зазвичай спонтанні, не скажу, що ми отримуємо їх часто. Нещодавно у рамках соціального проєкту, за ініціативи Артема Пивоварова, ми знімали рімейк на його кліп «Міраж». Зйомки були тут, у ЦВК, за участю учнів та дітей-переселенців, для того щоб підтримати їх у такий важкий час. Наші учні також знімались у патріотичному кліпі «Україна переможе» співачки GAYARA.
Ви плануєте розширення студії NoName?
Власне ми вже розширилися, адже студія- це зал, максимум два. Саме тому ми взяли назву Центр вуличних культур, для цього ми приєднуємо інші напрямки. Нам хочеться бути прикладом для молоді, щоб вони хотіли лишатися у місті, розвивати Рівне. На цьому тижні ми розширилися територіально – тепер ми є у Шпанові, де дітки зможуть займатися танцями. Ви будете перші, кому я про це розповім: ми скоро відкриваємо студію на Ювілейному, це одне із тих місць, де ми починали і звідки нам дзвонили протягом 5-6 років із питаннями «Ви займаєтесь у Хіміку?»
Які ще проєкти щодо розвитку вуличних культур у Рівному є в мріях?
Звичайно, у мріях ще є не один проєкт. Вони з’являються постійно, це можна робити масштабно, виграючи гранти, а якщо це не виходить, то власними силами. Уже два роки поспіль ми робили ходу вуличної культури, долучали якомога більше напрямків. Цього року ми плануємо зробити ще більше, напрацювання вже є, хочемо додати нові вуличні культури, щоб ознайомити рівнян з ними.
У Рівному за участі дітей-переселенців створили кліп на пісню Пивоварова (Відео)
спілкувалась Олександра Попчук
