Великдень 2024. Чому Україна перейшла на новий церковний календар, але Паска аж у травні

"То цього року Великдень по-новому буде, чи ще по-старому?" - говорять між собою дві жінки біля храму у Львові, де вже перейшли на новий календар, але ніяк не можуть зрозуміти, що ж з Великоднем.

Виходить, що поки одні тільки заходитимуть у великий піст, інші (а католиків в Україні близько 1,5 мільйона) вже готуватимуться святкувати, й уніфікації календарів, як дехто вважав, повністю не відбулось.

Частина українських православних (ПЦУ) та греко-католики ще з вересня 2023 року відмовились від старого Юліанського календаря та святкували Різдво 25 грудня замість 7 січня.

Проте з Великоднем (у народі часто називають Паска), як і з низкою інших так званих рухомих свят, зокрема Трійці, все не так просто.

Річ у тім, що українські церкви перейшли не на чистий Григоріанський календар, а фактично на оновлений Новоюліанський, в якому так звані рухомі свята і далі визначаються по-старому.

А визначення Великодня для християн - це взагалі складна і спірна річ. Через багато нюансів католики та православні мають великі розбіжності та сперечаються не одну сотню років.

Сто років тому Вселенський патріархат, а за ним і низка інших православних церков Європи, перейшли на новий календар. Але і вони не наважились чіпати Великдень і досі відзначають його по-старому.

При цьому вже наступного 2025 року (такий збіг трапляється раз на 3-4 роки) і католики, і православні відзначать Великдень в один день. Як це рахують, чому все так складно і чи є шанс, що вже з наступного року відзначати Великдень більшість українців будуть по-новому?

Проблема Великодня не вирішується простим переходом з Юліанського на новий календар через давній і глибокий спір.

Великдень прив'язаний не до дати, а до весняного рівнодення та повного місяця. І тут католики та православні давно розійшлись, хоча ці нюанси непросто зрозуміти та пояснити.

До Юліанського календаря прив'язана стара Пасхалія - методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви.

Той собор встановив, що Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення.

Нібито правило просте, але насправді схема розрахунків складна, церковний календар з часом почав сильно відрізнятись від астрономічного. Тому весняне рівнодення на заході та сході після календарної реформи 16 століття почали розраховувати по-різному. Католики перейшли на розрахунки, які наближені до астрономічних, а православні і далі рахували по-старому. Тому однакове нібито правило почало виводити різні дати.

Якщо коротко, то розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею у вирахуванні весняного рівнодення через різницю між календарями в 13 днів. Після реформи західна традиція визначення весняного рівнодення більш наближена до астрономічного рівнодення, а східна може "запізнюватись".

Тому перший повний місяць після весняного рівнодення у всіх рахується інакше, й частіше за все у католиків він настає раніше.

Католики та протестанти України посвятять великодні кошики 31 березня, а православні та греко-католики аж 5 травня

До прикладу, за "цивільним календарем", який практично збігається з Григоріанським, весняне рівнодення в 2024 році буде 20 березня (за церковним - 21 березня). Перший повний місяць - 25 березня, а тому Великдень у першу неділю після такого повного місяця - 31 березня.

А старий спосіб визначення рівнодення за Юліанським церковним календарем, який не відповідає астрономічному, виводить Великдень аж на 5 травня.

Іноді різниця з рівноденням за обома календарями виходить не суттєва, а дати Великодня збігаються.

Тому Великдень за Григоріанським календарем у 45% випадків відзначають на тиждень раніше, ніж за Юліанським. У 30% випадків Великдень збігається (так буде 2025 року), 5% - різниця в чотири тижні, 20% - різниця аж в 5 тижнів (більш ніж місячний цикл - так буде в 2024 році).

Різниці в два-три тижні не буває. Як бачимо, якоїсь сакральної прив’язки до конкретної дати тут немає. Люди нормально сприймають і святкування разом, і окремо.

Так склалося, що за Юліанським календарем Великдень обов'язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як Григоріанський календар, в силу астрономічно-математичних особливостей, іноді порушує це правило.

Хоча наполягання на тому, що Пасху не можна святкувати одночасно або перед єврейським Песахом, з'явилось вже в 11-12 століттях у Візантії.

Серед інших аргументів не оновлювати старий спосіб розрахунку наводять і те, що за Юліанським календарем жив сам Ісус Христос. Згадують і про благодатний вогонь, який, як твердять церковники, сходить в Храмі Воскресіння (Гробу Господнього) в Єрусалимі саме напередодні "старого православного" Великодня, а не "католицько-протестантського".

Джерело: BBC