Рівненщина провела в останню путь п’ятьох військовослужбовців, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів: Сергія Позняковського із Сарненщини, Олександра Басюка і Романа Корнійчука з Малолюбашанської громади, Олександра Новака з Кореччини та Назарія Орловського з Рівненської ТГ.
Сергій Позняковський народився у селищі Степань. З 20 квітня 2015 року по 5 квітня 2016 року служив в АТО у складі 59-ої бригади. З початком повномасштабного вторгнення продовжив службу в Сарненській військовій частині, а згодом був переведений до 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ої стрілецької роти 1 -го стрілецького батальйону військової частини А 1619. 3 червня 2024 року родина отримала повідомлення про те, що воїн зник безвісти. Рік і чотири місяці його рідні, близькі жили надією, що він живий, проте хорошої звістки вони так і не отримали. Військовослужбовець загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. У Сергія залишилися дружина, донька та син.
Олександр Басюк народився у 1993 році. Проживав у селі Борщівка Малолюбашанської громади. Служив старшим оперативним співробітником відділу ЦСОА СБУ УСБУ в Рівненській області. Під час виконання бойового завдання у місті Покровськ Донецької області він отримав важке поранення. Попри всі зусилля медиків, 7 жовтня 2025 року помер у лікарні в Нідерландах. У Олександра залишилися дружина, син та сестра, для яких він був надійною опорою, любов’ю і гордістю. Поховали його на кладовищі «Нове» у Костополі.
Роман Корнійчук народився у 1987 році. Проживав у селі Мирне Малолюбашанської громади. 2 травня 2022 року чоловік став на захист Батьківщини. У Збройних силах України служив на посаді командира гармати 3-го самохідно-артилерійського взводу 3-ї самохідно-артилерійської батареї самохідно-артилерійського дивізіону, мав звання сержанта. Загинув військовослужбовець 9 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. За зразкову службу та сумлінне виконання бойових завдань він був нагороджений низкою відзнак, серед яких — відзнака Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест». Поховали Романа на кладовищі села Мирне.
Олександр Новак народився у 1983 році. Проживав у селі Даничів Корецької громади. На захист України став у березні 2022 року. Його життя обірвалося 7 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. У Олександра залишилися дружина, донька та мама. Поховали військового на кладовищі у рідному селі.
Назарій Орловський народився 28 вересня 1999 року у Здолбунові. Навчався у місцевій школі, а згодом у Квасилові – на механіка. Хлопець виріс у родині, в якій було одинадцять дітей. У цивільному житті працював в автомайстерні, займався ремонтом транспортних засобів. До захисту Батьківщини приєднався у перший рік повномасштабного вторгнення, мав звання солдата. Військовослужбовець загинув 4 жовтня 2025 року на Донеччині. Поховали Назарія на Алеї Героїв у Рівному.
Щирі співчуття рідним і близьким. Вічна та світла пам’ять захисникам!
