В Україні ліквідують МСЕК після скандалів з масовою інвалідністю прокурорів: яка ситуація у Рівному

МСЕК – ліквідують, прокурор Костін йде з посади, а у Рівному відпустили жінок, які причетні до масштабної схеми ухилення від мобілізації: огляд новин навколо скандальних тем.

Реакція Президента

Система медико-соціальних експертних комісій має бути ліквідована. Але для реальних і саме системних змін треба провести повну цифровізацію всіх етапів роботи щодо встановлення інвалідності. Про це заявив президент України Володимир Зеленський сьогодні, 22 жовтня, у своєму вечірньому зверненні, пише Главком.

«Проблема не лише в тому, що посадовці роблять собі інвалідність завдяки зв’язкам. Але і в тому, що люди, які отримали справжню інвалідність, зокрема в бойових діях, часто не можуть отримати відповідний статус і справедливі виплати. Часу, щоб виправити це, в уряду небагато. Повинна бути й персональна відповідальність та кадрові рішення через цю ситуацію в центральних органах влади – у вертикалі контролю за МСЕК», – зазначив він.

«Каша заварилася» з Крупи на Хмельниччині

Ні для кого не секрет, українське суспільство давно нарікало на роботу МСЕК. Підігріло настрій суспільства те, що на початку жовтня 2024 року у керівниці Хмельницького обласного медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи в робочому кабінеті виявили 100 тис дол, медичні документи з ознаками підроблення, а також списки «ухилянтів» із прізвищами та фіктивними діагнозами.

Вдома у посадовиці вилучили 5,24 млн дол, 300 тис євро, понад 5 млн грн, брендові прикраси, документи, які можуть вказувати на відмивання грошей через різні бізнес-проєкти тощо. Після цього, затримання керівництва регіональних МСЕК прокотилися всією країною.

А що зі МСЕК на Рівненщині?

Тим часом, видання «Слово і діло» проаналізувало доходи голів обласних МСЕК. Голова МСЕК у Рівненській області Ольга Смолярчук задекларувала 317,6 тис. гривень зарплати та 92,4 тис. інших доходів (майже вся сума – пенсія), і, якщо порівнювати з рештою голів комісій, вона опинилася в останній п’ятірці серед голів МСЕК.

Так, 9 жовтня у Рівному правоохоронці викрили схему ухилення від мобілізації через медико-соціальну експертну комісію МСЕК. Правоохоронці повідомили про підозру трьом жінкам та вилучили 14,5 млн грн у різній валюті, інформувала пресслужба Рівненської обласної прокуратури.

Та вже сьогодні, 22 жовтня, стало відомо, що власниця ріелторської компанії «Президент» з Рівного Інна Проховська, її донька та ще одна працівниця перебувають на волі, пише Рівне вечірнє.

Саме цих трьох осіб слідство називало як організаторів масштабної схеми у МСЕК на Рівненщині, коли чоловікам за 15-20 тисяч доларів оформляли фіктивну інвалідність, яка дозволяла ухилятися від мобілізації.

Власниці ріелторської компанії Інні Проховській та її працівниці суд обрав запобіжний захід з тримання під вартою з правом внесення застави розміром 242 240 та 181 680 гривень. Заставу жінки внесли та були звільнені з-під варти.

Доньці бізнесменки суд обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

МСЕК та прокуратура: який зв'язок

Журналісти Економічної правди одразу проаналізували судові вироки і виявили, що попри десятки кримінальних справ (розслідуваних, доведених до суду і де є вирок) жоден із членів МСЕК з початку великої війни не сів за ґрати: більшість отримали або дуже м’які (штрафи в кілька десятків тисяч гривень) або умовні вироки.

Примітно, що зазвичай справи в судах старанно «розвалюють» прокурори через угоди про визнання винуватості в обмін на м’яке чи суто формальне покарання.

Згодом з'ясувалося, що це може бути не просто так. Головний редактор видання «Цензор.Нет» Юрій Бутусов оприлюднив інформацію, що півсотні тих же прокурорів Хмельниччини, на чолі з головою Олексієм Олійником, оформили інвалідність у вже згаданої голови МСЕК та депутатки місцевої обласної ради від партії «Слуга народу» Тетяни Крупи.

В Офісі Генпрокурора Андрія Костіна пообіцяли перевірити працівників не лише згаданої Хмельницької прокуратури, а й інших структурних підрозділів. 20 жовтня президент Володимир Зеленський взагалі вирішив призначити засідання РНБО, яке відбулося у вівторок, 22 жовтня, і вимагав реакції правоохоронців щодо ситуації з МСЕК та оформленням фальшивих інвалідностей, зокрема прокурорами.

Прокурори-інваліди та прокурори-пенсіонери

За даними Держстату, на початок 2022 року в Україні налічувалося 2,72 мільйона осіб з інвалідністю або 6,6% від усього населення країни. Під час великої війни ця цифра зросла до 3 мільйонів громадян (7,5%).

ЕП проаналізувала дані 8070 декларацій, які змогли ідентифікувати за 2023 рік (по посаді чи місцю роботи, де зустрічається згадування слова прокуратура).

До прикладу прокуратурі кожен п’ятий в декларації вказав наявність пенсійних виплат. 

Штат органів прокуратури за останні 10 років був зменшений вдвічі. А кількість їхніх пенсіонерів, наприклад, після початку великої війни, збільшилася на 30%. Таке різке зростання не може бути пояснене органічною вислугою років, крім як оформленням групи інвалідності.

Згідно з джерелами журналістів, лише близько 10% отримувачів пенсії за спеціальним законом «Про прокуратуру» отримують її за інвалідністю.

То ж, згідно з даними, частка прокурорів з пенсією у Рівненській області становить близько 20%.

На першому місці – сумнозвісна Хмельницька область із часткою понад 30%. На другому – Черкаська; найменша частка прокурорів з пенсією у Києві та області.

Так, пізніше ЗМІ переглянули доходи керівників обласних прокуратур. Керівник Рівненської облпрокуратури Андрій Рудницький (51 рік) посів всього лише 9-ту сходинку у «рейтингу», складеному журналістами. Він у 2023 році задекларував 424 671 грн пенсії. Вперше вона з’явилася у декларації Рудницького ще в 2017 році.

Також журналісти проаналізували декларації інших працівників Рівненської обласної прокуратури, які крім основних зарплат отримують пенсії.

Після суспільного розголосу у пресслужбі Рівненської обласної прокуратури заявили, що керівник обласної прокуратури Андрій Рудницький не має і ніколи не мав групи інвалідності.

Пенсію він отримує за вислугою років відповідно до вимог частини 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХII в редакції Закону №2663-III від 12.07.2001 року. Серед усього колективу є 8 людей з інвалідністю: 6 прокурорів, держслужбовець та робітниця.

Один з прокурорів є людиною з інвалідністю з дитинства, інший отримав поранення під час захисту Батьківщини, яке стало підставою для отримання групи інвалідності, інші четверо мають такий статус через різні захворювання.

Щодо пенсіонерів, то відповідно до Закону України «Про прокуратуру», виплати за вислугою років отримують 29 прокурорських працівників.

Зазначимо, що середня пенсія працівника прокуратури становить 199 тис грн на рік або 16,6 тис грн на місяць. А ще наявність пенсії за інвалідністю дає переваги під час працевлаштування і переміщення з посади на посаду і зменшує вірогідність звільнення. То ж подолати цю проблему буде не просто, кажуть представники медіа.

Засідання РНБО: що буде далі

Сьогодні, 22 жовтня, Президент України Володимир Зеленський провів засідання РНБО. Під час засідання присутні обговорили кричущу ситуацію з МСЕК та зловживання з боку посадових осіб різних державних органів з отриманням інвалідності.

Зеленський наголосив, що рішення РНБО зараз передбачає повний аудит пенсій та інших нарахувань усім посадовцям, які організували собі інвалідності.

«Була доповідь на РНБО голови Служби безпеки України Малюка та міністра внутрішніх справ Клименка щодо перевірок і розслідувань, які вже тривають. Були, на жаль, дуже непереконливі доповіді міністра охорони здоров’я України та міністра соціальної політики України. Окремо треба пройтися по всіх горизонталях місцевої влади. Сьогодні ж на РНБО обговорили також ситуацію в органах прокуратури України. За підсумками цієї розмови генеральний прокурор України Андрій Костін написав заяву про звільнення», – додав він.

РНБО також визначила перелік рішень, які повернуть справедливість, каже Володимир Зеленський. Він затвердив їх указом.

«Вважаю, що відповідальність за ситуацію зараз має бути персональною», — наголосив президент.

Зокрема, йдеться про:

• цифровізацію процесів проходження всіх етапів медико-соціальних експертних комісій,
• перевірку декларацій членів МСЕК,
• перевірку й перегляд необґрунтованих рішень щодо інвалідності посадовців і аудит відповідних пенсійних нарахувань,
• законодавчі зміни для невідкладного реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні,
• перегляд системи та механізму нарахувань пенсійних виплат посадовцям державних органів.

Президент також доручив прем'єр-міністру ухвалити кадрові рішення на рівні центральних органів виконавчої влади.