У селі Зірне попрощались з молодим воїном, який загинув у боях на Запоріжжі

У суботу, 23 вересня, у селі Зірне Березнівської територіальної громади проводжали в останній земний шлях молодого земляка Удодіка Івана Васильовича, 2000 року народження.

Іван Удодік, солдат, бойовий медик розвідувальної роти 117-ї окремої механізованої бригади, загинув 18 вересня 2023 року у бою за Україну поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Захисник вступив до лав Збройних Сил України з перших днів повномасштабного вторгнення.

Тіло захисника зустріли на рідній землі. Сотні мешканців громади сіл Антонівка, Кам’янка, Кургани, Зірне та міста Березне вийшли віддати шану Герою. Рідні, друзі, священнослужителі та односельчани прийшли до батьківської оселі Івана, щоб висловити безмежну вдячність захиснику, який віддав своє життя за Україну, за кожного з нас.

Під звуки оркестру, у супроводі почесної варти та колони прапороносців живим коридором проводили Героя мешканці села Зірне від рідної домівки дорогою, встеленою квітами до місцевого Свято-Пантелеймонівського храму, де відбулася заупокійна служба.

Поховали захисника на сільському кладовищі зі всіма військовими почестями. Біля могили відважного воїна пролунали залпи військового салюту на честь земляка.

У мирному житті Іван був надзвичайно вихованою, відповідальною, стриманою, життєрадісною молодою людиною. У ньому гармонійно поєднувалися мужність і чуйність, серйозність і дуже тонке почуття гумору. Здобував базову середню освіту у Зірненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з 2006 по 2015 рік. З дитинства Іван мав хист до малювання, пізніше захоплювався комп'ютерним дизайном.

Перша вчителька Івана згадує його теплими словами: "Ти назавжди залишишся для мене щирим, добрим, привітним учнем із творчою душею художника."

У 2015 році продовжив навчання у Березнівському лісотехнічному коледжі, який закінчив у 2019 році за спеціальністю «Садово-паркове господарство» і здобув кваліфікацію техніка садово-паркового господарства. Він був працьовитим, добродушним, уважним до молодшої сестри і батьків.

На жаль, війна забирає тих, хто ще міг так багато втілити у життя свої мрії. У глибокій скорботі низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя-захисника.

Висловлюємо мамі нашого загиблого воїна Світлані Миколаївні, татові Василю Івановичу та сестрі Марії найщиріші співчуття з приводу непоправної втрати. Дякуємо Герою за подвиг, відданість Україні, мужність і патріотизм! Вічна пам’ять та шана нашому захиснику!