.jpg)
Відповідно до Указу Президента України, загиблих Героїв з Сарненщини посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Державні нагороди отримали рідні загиблих — як визнання подвигу, символ пам’яті про їхній героїзм і щиру вдячність від усього українського народу, інформує пресслужба Сарненської міської ради.
Михайло Гриневич - солдат Збройних Сил України, житель села Ремчиці. Людяний, відкритий, щирий, готовий допомогти у будь-яку хвилину. З червня 2022 року Михайло воював на найскладніших ділянках фронту — на Донецькому напрямку, згодом у складі 21 ОМБр на Курському напрямку. Позивний — «Гриня», служив на посаді навідник-стрілець. Загинув 6 січня 2025 року під час виконання бойового завдання у Курській області. У Героя залишилися дружина, батьки, сестра та два брати.
Іван Крупич - солдат 132-го окремого розвідувального батальйону Десантно-штурмових військ, житель міста Сарни. Позивний — «Щука». Надійний, щирий, світлий — з тих, кому довіряють без слів. З серпня 2023 року боронив Україну. 16 жовтня 2023 року зник безвісти на Запорізькому напрямку. Майже два роки рідні жили між вірою і болем. 16 липня 2025 року Івана офіційно ідентифіковано як загиблого. У нього залишилися дружина, донька, син, брати та сестри.
Роман Ляховчук - солдат, житель міста Сарни. Добрий, щирий, завжди з посмішкою. Навіть з передової знаходив слова підтримки для рідних. За свою людяність мав позивний «Ласка». Мобілізований улітку 2023 року, служив стрільцем-санітаром у 25-ому ОШБ. 25 жовтня 2023 року на Донеччині, під час мінометного обстрілу, Роман рятував побратима і загинув від отриманих поранень. У Героя залишилися мама, сестра та два брати.
Іван Сергійчук - матрос 38-ї окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного, уродженець села Стрільськ. Працьовитий, щирий, життєрадісний, той, хто вмів підтримати словом і піснею. До лав ЗСУ вступив восени 2022 року, служив навідником, позивний — «Сідий». Іван був серед морпіхів, які виконували одне з найскладніших завдань війни — утримання плацдарму в районі Кринок на Херсонщині. Із січня 2024 року вважався зниклим безвісти. ДНК-експертиза підтвердила: Герой загинув 23 січня 2024 року під час виконання бойового завдання. У Героя залишилися дружина, дві доньки, онуки, брати та сестри.
Схиляємо голови у скорботі разом із родинами полеглих Захисників. Розділяємо ваш біль і втрату. Подвиг кожного Героя назавжди вписаний в історію нашої громади. Світла пам’ять Героям. Вічна шана тим, хто віддав життя за Батьківщину.
