«Просвіта» і просвітяни… Вони завжди там, де українцям найважче. Так було 155 років тому, коли в середовищі галицької інтелігенції виникла ця громадська організація – унікальне явище в українській та світовій культурі. Тоді, в 1868-му, українці не мали власної держави, - але на сторожі нашої мови, історії та духовності постала «Просвіта».
Так є й сьогодні, коли російський ворог не хоче змиритися з існуванням незалежної України: нищить і плюндрує не лише нашу святу землю, - цвіт нації.
Саме тому на Рівненщині 155-річчя заснування «Просвіти» відзначили зі схиленими в скорботі національними прапорами. Але з незламною вірою в нашу перемогу та гідне майбутнє України.
"Саме заради цього ми потужно тримаємо просвітянський фронт: нині українці припадають до своїх витоків як до цілющого життєдайного джерела", - каже голова Рівненського обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка Іван Вєтров.
Його виступ в органній залі обласної філармонії був насичений конкретними напрямами допомоги нашим захисникам та людям, яких жорстоко вигнала з рідних домівок війна. Уже в перший її день обласне об’єднання «Просвіти» перетворилося на цілодобовий штаб для закриття їх нагальних потреб. Просто-таки на марші долучили до святої справи українців в Америці, Великій Британії, Німеччині, Польщі, в інших країнах. Працювали за алгоритмом «сьогодні на сьогодні»: щойно тільки необхідна річ (рації, оптика чи ліки) прибували в обумовлене місце, як одразу прямували до адресатів. Необхідні для захисників позашляховики їхали за маршрутами Швеція - Рівне – Бахмут та Бельгія – Рівне – Краматорськ.
"Не давало спокою єдине – бюрократія. Коли ти розумієш, що кожна година вимушеного простою з оформленням автівки – то чиєсь утрачене на фронті життя", - зізнається Іван Вєтров.
Потреби оперативно змінювалися: мавіки, спальники, прилади нічного бачення, медичні інструменти для прифронтових лікарень, генератори…Рівненські просвітяни встигали їх забезпечувати! А ще для закладів освіти Харківщини , Херсонщини, Чернігівщини передали 150 комп’ютерів, 50 генераторів, чимало національної символіки, - адже рашисти нещадно нищили її…
І не втомлюються боротися з окупантом пером, проникливим українським словом: йдеться про акції «Борімося – поборемо!» та «Лист солдату». Радісні обличчя бійців, які читали зовсім недитячі за змістом дитячі твори, стали для просвітян найвищою винагородою. Учасники ж обласного творчого конкурсу «Перло многоцінне», який цього року «Просвіта» провела 21-ий раз, отримали нагороди тут таки, на урочистостях. До дипломів переможців різних ступенів вирішили додати «Календар патріота» - цінну, насамперед духовно, річ. Ту, яка сьогодні має стояти на покуті в кожній українській домівці. Її автор – просвітянка міської організації «Просвіти» Ірина Сичик.
Натхнення та справедливої люті до ворога переможцям та їх наставникам додали виступи солістки-органістки та камерного симфонічного оркестру обласної філармонії: скромні, але патріотичні. Ось воно, натхнення, яке володіє юними серцями! Бо слово, що йде з глибин небайдужих душ, - також надпотужна зброя проти ворога.
Після завершення урочистостей право покласти квіти до пам'ятника Тарасові Шевченку мали переможниця - учениця 10 класу Млинівського ліцею № 2 Аліна Шевчук та ветеран Просвіти Іван Кур'янік.
Інна ОМЕЛЯНЧУК
