.jpg)
Завтра, 20 січня, Рівне схилить голову у пошані до трьох загиблих Героїв - Миколи Говорова, Андрія Солоновича та Едуарда Малого, які загинули на російсько-українській війні. Про це повідомляє пресслужба Рівненської міської ради.
Микола Говоров народився 25 лютого 1983 року в Рівному. Закінчив Рівненський ліцей #11. Опанував фах регулювальника радіоелектронної апаратури і приладів, контролера радіоелектронної апаратури і приладів у професійно-технічному училищі #9. Працював у фірмі "Триплекс" склярем.
Разом із дружиною Тетяною разом виховували 14-річну донечку Дар'ю.
"Надзвичайно добрий, з великою душею та серцем, все готовий був віддати іншим, нічого собі не лишити. Щирий, веселий, балакучий. І слова поганого про нього не можна сказати", - розповідає дружина Героя Тетяна.
Миколу мобілізували до лав Збройних сил України у вересні 2024 року. Служба давалася важко, найбільше морально. Адже його підрозділ часто перекидали з місця на місце.
"Він воював спершу в Донецькій області, потім перевели на декілька днів в Черкаси , а потім - у Курську область. Це був дуже великий стрес для нього. Все відбувалося занадто швидко, говорив, що роботи багато...", - продовжує Тетяна.
На жаль, 41-річний солдат Микола Говоров загинув 8 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в Курській області.
Андрій Солонович народився 19 жовтня 1980 року у місті Рівне. З дитинства вирізнявся рішучістю, відповідальністю і готовністю допомагати іншим. Після закінчення школи Андрій проходив строкову службу в Рівненському МВК, Урядовому зв’язку СБУ, де здобув військове звання старшого сержанта запасу – це був перший крок у становлені його характеру як воїна.
У 2000-2004 роках навчався у Текстильному технікумі Українського державного університету водного господарства за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Професійний шлях Андрій починав як менеджер з торгівлі, працював керівником будівельно-ремонтного підрозділу у компаніях «Київміськбуд» та очолював транспортний відділ ПАТ «Київхліб».
Для Андрія головною цінністю завжди була його родина. Люблячий чоловік, турботливий батько, син, який підтримував своїх батьків, допомагав у будь-яких ситуаціях. Він ніколи не боявся складних завдань, завжди шукав шляхи їх вирішення й був опорою для рідних.
У травні 2023 року Андрій без вагань добровільно вступив на контрактну службу в Державну прикордонну службу України. Виконував надзвичайно важливі завдання в зоні бойових дій. Його досвід і професійність були незамінними. Брав участь у боях на Харківському та Донецькому напрямках, демонструючи непохитну мужність і вірність присязі.
10 січня 2025 року старший сержант Андрій Солонович виконував бойове завдання на одній позицій Бахмутського напрямку, де отримав тяжке поранення, несумісне з життям. Його життя обірвалося, але сміливість, відданість і любов до України залишаться назавжди в серцях рідних та близьких.
Едуард Малий народився 10 грудня 1985 року у місті Торез (нині Чистякове) Донецької області. Закінчив місцеве професійно-технічне училище. Але у 2014 році вимушений був залишити рідне місто через війну... Відтоді оселився у Рівному.
Він був справжнім трудоголіком, повністю віддавався роботі. Весь час, живучи в Рівному, працював водієм на хлібозаводі "Рум'янець". Присвячував себе повністю своїй справі.
"У серпні 2024 року Едуарда мобілізували до лав ЗСУ. Він, як і всі українці, прагнув лише одного - аби війна швидше закінчилась. Будував плани на майбутнє, хотів повернутися додому, щоб далі реалізувати себе", - розповідає сестра Героя Елла.
Едуард пройшов навчання у Франції, далі була служба в прифронтових територіях. А далі - одні з найгарячіших точок. На жаль, другий бойовий вихід нашого Героя став для нього останнім...
39-річний солдат Едуард Малий загинув 5 січня 2025 року, виконуючи бойове завдання на Покровському напрямку...
Прощання із Героями відбувається завтра, 20 січня, о 10.00 на майдані Незалежності в Рівному. Заупокійну службу за Миколою Говоровим та Едуардом Малим проведуть у Свято-Покровському соборі. Поховають їх на кладовищі Нове. Заупокійна служба за Андрієм Солоновичем відбудеться у храмі села Малий Олексин. Поховають його на місцевому кладовищі…
