У деяких голів немає. Як їх опізнавати? Фоторепортаж з моргу, в якому оглядають тіла військових з Маріуполя

Патологоанатомка проводить огляд тіл у морзі Київської обласної лікарні Фото: Михайло Мєщерінов / hromadske Патологоанатомка проводить огляд тіл у морзі Київської обласної лікарні
Фото: Михайло Мєщерінов / hromadske

Hromadske.ua опублікували фоторепортаж із київського моргу.

Десяток військових біля обласного київського моргу. Поряд  великий білий рефрижератор і машина з написом «Евакуація 200». «Чого ніхто не переодягнений? Ми що, о 8-ій вечора почнемо?»  суворо, ніби вчителька, каже патологоанатомка, стоячи на старому ґанку моргу. 

Військові одягають сині захисні костюми й маски на обличчя. Гумові рукавички для певності примотують скотчем до костюмів.

З машини починають вивантажувати чорні мішки з тілами військових, які обороняли «Азовсталь» й інші райони Маріуполя.

 Їх передали 21 червня в межах обміну з російською стороною. Частина тіл залишиться тут, у холодильниках обласного моргу, решту розподілять між закладами Бучі й Вишгорода.

Олена Толкачова, керівниця патронатної служби «Азову», бігає між моргом, автівкою з тілами та військовими. Після вмовлянь вдягає на себе целофановий халат і рукавички, від костюма й маски відмовляється. 

Саме вона з побратимами й посестрами керує процесом огляду повернутих тіл, спілкується з рідними, організовує ДНК-експертизу й поховання військових.

Ще у 2014-му Олена створила патронатну службу полку «Азов». Відтоді опікується пораненими військовими, допомагає їм із лікуванням, протезуванням, реабілітацією, оформленням документів. Якщо боєць гине, його сім?ю беруть під опіку та допомагають із похованням.

А втім, ті масштаби, з якими нині зіткнулися в службі,  неспівмірні з попередніми роками. 

«Ми навіть не знаємо до кінця, кого нам передають. Попереднього обміну в мішках були цивільні, літня жінка в памперсі. Ми їм віддали військових, а вони нам — хто був. Понакидали для кількості»,  розповідає Наталя Багрій, військовослужбовиця «Азову» з патронатної служби.

«У день прибуття тіл починається пекло. Телефонують батьки. Запитують, хто приїхав, чи можна подивитися? Зараз ми всіх за протоколом скеровуємо на ДНК.

До нас часто надходять тіла в активній стадії розкладання, гниття, випаровування. Навіть судмедексперти, які працюють у морзі на Оранжерейній, і які раніше одночасно брали 4-5 трупів до кабінету на розтин, зараз беруть не більше 2 тіл. Інакше працювати неможливо, стоїть запах. У деяких тіл немає голів. Як їх опізнавати?»

Під час огляду тіл Наталя з колегою Іриною фотографує на телефон особливі прикмети загиблих військовослужбовців, будь-які розпізнавальні знаки. Усе це вони збирають до своєї внутрішньої бази. 

«Ми створили телеграм-канал для рідних військових, щоб вони туди скидали татуювання своїх рідних. Родимки вже “не канають”. А за татуюваннями нещодавно вдалося опізнати чотирьох бійців»,  розповідає Наталя. 

Я заходжу в морг не одразу. Уже після того, як військові, медики й правоохоронці оглянули з десяток тіл. 

Також одягаю захисний костюм, маску, рукавички. У кімнаті біля входу, де оглядають тіла, бачу на каталках трьох літніх померлих людей. Жінка одягнена, з накритим обличчям, чоловіки  голі після розтинів. Це — цивільні. Морг продовжує обслуговувати всіх, попри те, що сюди привозять десятки тіл із фронту.

Тут само на каталках також лежать чорні пакети. Військові розщібають один з них раз, потім ще раз — тіло зберігають у двох пакетах одразу. Всередині фактично нічого немає. Від тіла лишилася сіра суміш. Наталя фотографує. Пакет застібують, вивозять на вулицю і вантажать у машину. Тіло зберігатимуть в іншому морзі Київської області, тут у холодильниках уже місця немає. 

Цієї миті розумію: запах у морзі  далеко не наймоторошніше, що може бути. Мить, коли розщібають чорний пакет, і відчуття невідомості від того, що всередині,  ось що б?є найсильніше. 

Ще один пакет. Чорне обвуглене чоловіче обличчя з бородою. 

«Прикордонник», — з радістю кажуть військові навколо. Вони оглядають кишені, шукають особисті речі, правоохоронець робить фото. Під військовою формою знаходять робочу — «Метінвесту». Тіло чоловіка складають і вивозять на вулицю. 

У наступному пакеті від тіла лише порох і кістки. Патологоанатомка бере в руки череп, один з військових перевертає залишки верхньої частини тіла, на якій видніються сірі ребра в попелі. Тіло вивозять, а за ним одразу кладуть наступне. 

Я виходжу з моргу, у голову сильно пече сонце. Намагаюся якомога швидше зняти костюм і маску з обличчя. 

В автівці «Евакуація 200» ще залишаються тіла. Військові витягають новий, черговий, чорний мішок. Запаху вже майже не відчуваю. 


Будуємо за для майбутнього (Новина, низ)

Новини по темі:

  • На Рівненщині прогнозують грозу з швальним вітром

    01 липня 2022, 19:03
    2 липня вдень очікується гроза, град та шквали 15-20м/с (...
  • Поліцейські продовжують розшукувати 25-річного чоловіка, який має психічні розлади

    01 липня 2022, 18:23
    Іще 20 червня до поліції надійшло повідомлення медичної с...
  • 6 років за ґратами та пів мільйона гривень моральної шкоди: на Рівненщині засудили водія за смертельну ДТП

    01 липня 2022, 16:43
    Зарічненський районний суд визнав винним 27-річного водія...
  • Вимушена еміграція: де шукати актуальну інформацію?

    01 липня 2022, 17:41
    Через війну багато українців разом із сім'ями були вимуше...
  • Рівненські школярі можуть повернутися за парти вже у вересні

    01 липня 2022, 14:15
    Наразі перевіряють укриття у школах
  • На Рівненщині попрощалися із загиблим бійцем Юрієм Гульчуком +ФОТО

    01 липня 2022, 17:20
    Він воював ще з 2014 року. У Героя залишилися матір, друж...