Дмитро — представник нового покоління воїнів, який прийшов до війська одразу після школи. У свої 18 він свідомо обрав шлях служби й швидко виріс з оператора БПЛА до головного сержанта взводу, взявши на себе відповідальність не лише за техніку, а й за людей.
Дмитро родом із села Кошмаки Вараського району. До війська долучився у 2024 році — щойно йому виповнилося вісімнадцять.
«Це була мрія ще з дитинства — про службу думав із восьми років. Після школи не вступав до вишу, одразу пішов підписувати контракт. Так опинився у 104-й окремій бригаді».
Зізнається, що тоді навіть не надто знав про неї, не мав там знайомих — усе сталося природно. До військової служби Дмитро займався боксом і пауерліфтингом. Спорт сформував характер і дисципліну, що згодом знадобилися на фронті. Його позивний — «Гатті».
«Він пов’язаний із характером і любов’ю до боксу — колись був боєць із подібним ім’ям і схожим стилем», — додає Дмитро.
Службу розпочав оператором БПЛА. Уже понад рік працює з дронами, а нині обіймає посаду головного сержанта взводу БПЛА. З підвищенням зросла й відповідальність: організація роботи, забезпечення, комунікація, контроль, планування.
«Мороки додалося значно більше. Інколи навіть простіше було бути просто оператором», — каже він.
Втім, додає: «Тут я як риба у воді».
Про побратимів говорить коротко:
«Довіра, надійність, безпека. Саме це перше приходить у голову. І саме це тримає, коли навколо війна».
Про еволюцію війни говорить серйозно:
«Дронів стає дедалі більше, з’являються нові типи, змінюється тактика. Технології розвиваються швидше, ніж засоби протидії — і це відчувається щодня».
Вдома на нього чекають батьки, дівчина, брати й сестри. Після війни Дмитро мріє купити будинок і просто жити.
Джерело: 104 бригада тероборони ЗСУ "Горинь"
