До Дня Державного герба України рівненські краєзнавці представили добірку музейних експонатів із зображенням тризуба, які відображають різні етапи української історії та боротьби за державність.
Про це повідомили в Рівненська обласна рада.
Серед представлених предметів — наперсний хрест священника Михайла Павловського, колишнього полковника армії Армія УНР. На цьому хресті, прикрашеному тризубом, у Великдень 25 квітня 1943 року в одному із сіл на Костопільщині присягали та сповідалися вояки УПА.
Також у музейних фондах зберігається розмінна марка номіналом 40 шагів часів Українська Народна Республіка із зображенням тризуба, значок із тризубом на «мазепинці» — найпоширенішому головному уборі повстанців УПА, кокарди та перстень вояків УПА. Останній знайшли у 2011 році в урочищі Гурби на Здолбунівщині.
Серед експонатів — і світлина 1940-х років із села Моквин на Березнівщині, де українські дівчата зображені у святковому вбранні з вишитими тризубами.
Краєзнавці наголошують, що це лише частина колекції, яка розповідає про еволюцію одного з головних символів української державності. Малим гербом України тризуб затверджено постановою Верховна Рада України 19 лютого 1992 року — як золотий тризуб на синьому щиті. Він є одним із ключових державних символів поряд із Конституцією, прапором і гімном та використовується на печатках органів влади, грошових знаках і офіційних документах.
Обрання тризуба малим гербом підкреслило історичну спадковість сучасної України з традиціями УНР, яка ще 25 лютого 1918 року затвердила знак Київської держави часів князя Володимира Святого державним гербом.
