В місто постукала весна – квітами, поцілунками, дощем, снігом та ожеледицею… Кому шістнадцята, кому тридцять перша, а загалом – тринадцята весна в новому столітті. Доволі символічна дата, зважаючи на те, скільки «кінців світу» ми пережили за своєї пам’яті. Отож, святкувати тринадцяте 8 Березня таки є підстави як в жіноцтва, так і в представників сильної статі.
Квіти. Це одне з перших слів, яке спливає в думках чоловіка напередодні жіночого свята. І яка різниця, що його придумала Клара Цеткін, до якої згодом приєдналась революціонерка Роза Люксембург? Звичайно, є певний відсоток людей, хто вбачає в цій даті концентрацію негативу «совкового часу», однак для більшості 8 Березня – просто день, в який чоловіки згадують про своїх жінок: матерів, бабусь, дружин, доньок, сестер, коханих, колег «по цеху» і приділяють їм трішки більше уваги, ніж зазвичай. Вже за кілька днів до червоної календарної дати квіти особливо щільно починають наповнювати вітрини магазинів та кіосків обласного центру. Їх продають на вулицях, в центрі та поблизу супермаркетів, на вокзалах, а особливо завбачливі продавці носять букетики навіть по кав’ярнях – раптом ви на побачення без квітів з’явилися, тож матимете нагоду спокутувати свій гріх. В магазинах чи на ринку можна придбати «любе-голубе»: від миршавенької гілочки мімози за 35 гривень чи троянди за півсотні – до вазона за кількасот гривень, – на смак і гаманець покупця. Але ж хіба у тім річ? Можна купити і звичайнісінькі тюльпани, головне, з яким настроєм та наскільки щиро ви їх віддасте в ніжні жіночі руки.
Важливі не речі – важливі почуття, важливі емоції, душевні переживання та посмішки наших близьких. І якщо вже говорити про весну, то словами Миколи Вінграновського:
«На рябому коні прилетіла весна,
Снігу сорок лопат їй прикидало плечі.
На рябому коні що везла - не везла,
Але дещо і нам привезла для малечі.
Привезла щавелю для зелених борщів,
В білій хмарі дощу привезла на Великдень.
З нею зайчик приїхав на теплій щоці.
І виглядує зайчик, поки йому видно.
Горобцям привезла по три пуди зерна,
По два пуди зерна їх сусідам - синичкам.
Снігурам по пуду, аби кожен з них знав,
Як в снігах зимувать і як жить на позичках.
Прилетіла весна на рябому коні,
Снігу сорок лопат привезла для годиться.
І мені привезла все, що треба мені,
Але що привезла, не скажу, - таємниця.»
Наталія ДЕМЕДЮК
