.png)
Колишній бариста з Рівного, український військовий Олександр Будько з позивним Терен, який втратив у боях на Харківщині обидві ноги, розповів про те, як отримав поранення.
В інтерв'ю Анатолію Анатолічу він згадав, як втратив ноги на фронті.
«Стався приліт в окоп. І я зрозумів одразу, такий біль був, я зрозумів, що вороття немає, як і ніг. У той момент я зрозумів, що все, я втратив ноги. Так боліло сильно. Я кричав від болю. Цей крик виривався, я не міг себе стримувати. Я лежав під землею і розумів, що ноги відвалилися. У секунду я зрозумів, що життя буде іншим. Потім переконався, коли їхав на пікапі, я не хотів давати собі надію. Такий подивився… ну так, варіантів немає. Мене поклали на пікап, мене заспокоював парамедик, що ми ще повоюємо… Я подивився, ноги просто порвало. Я розумів, що нікуди я вже не повернуся, це очевидно, з чим там повертатися», — розповів Терен.
Він додав, що найскладнішим було прийняти той факт, що він не зможе повернутися на фронт.
«Дуже неприємно, коли кістки труться об метал, воно стукає, а це відчуття, що це твої кістки, не вселяє довіри, що я повернуся на фронт. Коли я приїхав до шпиталю, я подумав, що зараз запротезуюсь і за місяць повертатимуся на протезах. Місяць я жив із тим, що я буду повертатися на фронт. Найважче — змиритися зі своїм станом і зрозуміти, що все, чувак, ти непридатний для війни. Не для служби, а для війни. Я йшов із метою воювати, що я і робив», — додав військовий.
Терен також розповів про проблеми, з якими стикаються військові, коли отримують поранення.
«Зараз немає такої допомоги, коли військовий потрапляє до шпиталю і знає, що з ним буде завтра, за місяць… Мають бути протоколи і методички, має бути повна реорганізація військової медичної структури. Для того, щоб, коли людина потрапляє в стабілізаційний пункт, де теж зараз купа проблем, було б добре, якби якась організація брала опіку над цими людьми. І військовий не переживає, що йому потрібна п’ятсот тисяч довідок, видзвонити самому частину поки він лежить. Я приходжу, лежить людина п’ять днів, ампутація, дві ноги немає, і він має переживати за якісь довідки, які частина має дати. А не всі частини сприяють тому, щоб видати довідки. Деякі по п’ять місяців чекають. Таке керівництво, таке командування, яке каже: „Ми зараз не можемо, у нас контрнаступ“. А всі ці довідки впливають на оплати, на їхню присутність чи відсутність, і розмір. Тому хтось, на жаль, безсовісний і дозволяє собі нагріватися на військових», — повідомив він.
Джерело:Life.nv.ua
