Іван Суржук загинув під час виконання бойового завдання. Йому назавжди 21 рік.
Хлопець навчався одночасно у Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного та у Рівненському фаховому коледжі НУБіП України.
У 18 років вже брав участь у обороні та звільненні Київської області від російської окупації. Під час служби на сході України Іван тримав важке поранення. П’ять місяців воїн проходив реабілітацію, але, незважаючи на стан здоров’я, повернувся у стрій — до своїх побратимів, бо не міг їх покинути. З ворожим уламком у спині продовжував воювати. Цей юний офіцер казав мамі і тату, що ніколи за будь-яких обставин не здасться в полон. Про всяк випадок мав в кишені гранату...
Він говорив: «Я одужаю відразу, як повернуся до служби».
Прощання з воїном Іваном Суржуком відбудеться у п’ятницю, 27 березня, о 10:00 год на Майдані Незалежності.
Співчуття батьку Василю та матері Людмилі...Вічна пам'ять захиснику!
