Про бажання, улюблену музику, дозвілля, секрет успіху та краси, уявлення про старість та ставлення до критики і конкуренції відомої естрадної співачки Мирослави Толочик - у нашій з нею розмові.
Молода, красива, талановита... Мирослава Толочик нині є популярною естрадною співачкою не лише у Рівному, а й далеко за його межами. Окрім сольних виступів, Мирослава також є учасницею кількох рівненських колективів: камерного хору "Аве Марія", тріо-гурту "Лісова пісня", який бере участь у відомому проекті Геннадія Фіськова "Музика сердець: Рок-легенди" разом із симфонічним оркестром "BREVIS" та багатьох інших. Вона - переможець, призер та лауреат найрізноманітніших пісенних конкурсів не лише всеукраїнських, а й міжнародних. Крім цього, Мирослава є надзвичайно багатогранною особистістю, захоплюється садівництвом та малюванням. Про її бажання, улюблену музику, дозвілля, секрет успіху та краси, уявлення про старість та ставлення до критики і конкуренції читайте далі.
Миросю, ти вже є досить відомою співачкою у Рівному. Розкажи, як ти прийшла у музику? Звідки виникло бажання бути співачкою?
- Бажання співати у мене виникло ще в дитинстві, коли батьки віддали мене у музичну школу. Там і почалися мої перші невеличкі концерти та виступи... Але вже більш серйозно музикою я почала займатися приблизно 10 років тому.
А ким ти мріяла бути в дитинстві?
- В дитинстві я якось особливо над цим не задумувалася, не знала, ким хотіла бути. А в юнацькі роки я хотіла стати лікарем так, як і моя бабуся. Проте власне бабуся і була проти цього й відмовила мене. От мені і довелося піти батьківськими стопами :-).
Миросю, що було для тебе найпростішим, найважчим і найбільш неочікуваним на твоєму творчому шляху?
- Простого у мене не було. Взагалі у житті немає нічого простого, до всього потрібно прикладати зусилля. А от найважчим для мене було безпосередньо знайти саму себе в музиці, віднайти свій власний стиль та образ.
Тебе часто кличуть виступати на корпоративах, весіллях? Погоджуєшся чи навпаки відмовляєш таким пропозиціям?
- Я завжди залюбки погоджуюсь на такі пропозиції. Ну хіба лише відмовляю тоді, коли в мене відпустка і я не на місці або в мене просто фізично не вистачає часу потрапити на свято.
.jpg)
А хто займається твоєю розкруткою, твоїм піаром? У тебе є продюсер?
- Ні , продюсера я наразі не маю. Поки що. Хоча сьогодні в наш час можна спокійно бути і без продюсера. Проте, звісно, найближчим часом, я думаю, у мене таки з’явиться людина, яка буде повністю займатися моїми справами.
Яким пісням ти надаєш перевагу у своєму репертуарі?
- Я виконую різнопланові пісні, як популярні, так і рокові. Найчастіше – це відомі світові хіти в новій обробці, в сучасній інтерпритаціі. Я не можу виокремити для себе якісь конкретні найулюбленіші композиціі, бо для мене всі пісні кльові, я їх усіх дуже люблю і вважаю, що на кожну пісню є свій слухач.
Які у тебе авторитети у музиці? На кого б ти хотіла бути схожою?
- В мене немає кумира. Відповідно, я не рівняюсь на когось одного. Натомість є багато таких, які мені до вподоби. З кожного артиста, який мені подобається, я намагаюсь вхопити, запозичити ту частинку, яка мене особливо притягує.
А яка музика у тебе в плеєрі? Що слухаєш щодня?
- Взагалі я слухаю абсолютно все: від класики до року. Зараз же у мене в плеєрі грають пісні Muse, Led Zeppelin та Deep Purple.
Мирославо, ти є також учасницею популярного гурту «Лісова пісня». Розкажи про нього: хто його створив, як обирався колектив, хто складає вам репертуар, чим сьогодні живе гурт?
- Гурт «Лісова пісня» створений на базі Рівненського міського Будинку Культури. Спочатку його учасницями були Тетяна Батейко та Галина Давидюк. А вже через рік після заснування і я приєдналася до складу гурту. Ось вже впродовж трьох років ми втрьох і співаємо. Репертуар ми обираємо собі самі. Керівника як такого в нас немає, оскільки кожна з нас виконує якусь свою функцію в колективі. А от дизайн костюмів ми придумуємо разом. Сьогодні наш гурт є також учасниками спільного проекту диригента Геннадія Фіськова і симфонічного оркестру «BREVIS» під назвою «Рок-легенди», з яким ми разом гастролювали містами Західної України.
Крім усього, ти вже є неодноразовою переможницею і лауреатом багатьох престижних пісенних конкурсів не лише в Україні, а й за кордоном. Який з них був для тебе найважливіший, найпрестижніший, найомріяніший?
- Так, я справді брала участь у найрізноманітніших конкурсах фестивалях, кастингах, концертах не лише як солістка, а й у складі різних колективів, де неодноразово отримувала призові місця і навіть перемагала. Також я вже тричі цього року була у Франціїї, у невеличкому містечку Сен-Назер, разом із камерним хором «Аве Марія», де була солісткою масштабного проекту «Чікідан». А минулого року на знаменитому хоровому конкурсі в Греції, також у складі «Аве Марії», ми здобули особливу премію за краще виконання релігійного твору. Крім цього, у цьому ж складі брала участь у хоровому фестивалі-конкурсі «Артеківські зорі», які відбувалися у ДМЦ «Артек». А у 2010 році я здобула Гран-прі серйозного престижного конкурсу «Прем’єр Ліга». Ой, насправді, було багато різних конкурсів, отак зараз всіх і не згадаєш...
Знаю, ти брала участь у кількох телевізійних співочих проектах – «Голос країни», «Фабрика зірок» та ін. Поділися своїми враження від цих шоу, так би мовити, з-за куліс.
- Так, справді, я брала в них участь і не раз, але, на жаль, не дійшла до останніх етапів, коли мали проходити відеозйомки. Великим уроком для мене стали різні кастинги у телевізійних проектах, таких, як «Голос країни», «Фабрика зірок-4», «Х-фактор», «Україна має талант» та ін. Там дійсно є чого почерпнути від інших. Зрештою, конкуренція – це як ковток енергії: дивишся, як хтось наполегливо працює, досягає мети, то й собі хочеться. :-) Звичайно, не все там так просто, як здається на перший погляд. Якісь певні моменти упустила - і ти вже далі не проходиш. Невдало підібраний зовнішній вигляд чи неправильно обрана пісня – і все: далі дорога закрита. Проте потрібно не падати духом, а пробувати йти далі, рухатися вперед, не озираючись. Власне, так я і роблю!
Миросю, ти родом з Костополя, там і робила свої перші професійні кроки у музиці. Зараз часто буваєш у Рівному, працюєш з «Лісовою піснею». А де тобі комфортніше: у Костополі чи у Рівному?
- Звичайно, комфортніше та перспективніше у великих містах. Хоча і в Рівному особливо нема де розвернутися. Безперечно, у мегаполісах у тебе більше можливостей, ніж у маленьких містах.
Як ти ставишся до критики?
- Критика, як на мене, - це ще один поштовх до вдосконалення. Критику я сприймаю адекватно, але конструктивну і від тих людей, яких поважаю і які є для мене певними взірцями.
Які твої найближчі плани не лише як співачки, а й як особистості?
- Моє бажання як особистості – це постійно духовно та розумово розвиватися, самовдосконалюватися. Найбільше, чого я боюся, - це деградувати як особистість!
В якому ще амплуа, окрім музики, тобі було б цікаво себе спробувати? Якби ти не стала співачкою, то ким би ти була?
- Я б стала лікарем, однозначно. Це була моя мрія з самого дитинства! А, і ще я, до речі, хотіла бути балериною! От десь у цих двох напрямках, мабуть, мене б можна було побачити.
А як ти плануєш своє дозвілля?
- Я ніколи не планую свого дозвілля: як виходить, так і розважаюсь та відпочиваю. В принципі, не люблю загадувати щось наперед. Люблю, коли все спонтанно.
Буває, що тобі на щось не вистачає часу? Наприклад, книжку почитати чи фільм переглянути?
- Фільми я не дуже люблю дивитись, тому, мабуть, і не виділяю для цього спеціально час. А от на що мені справді не вистачає часу, то це на себе! Я постійно на ходу фарбуюсь. Або, буває, вдома щипаю одну брову, а вже перед концертом іншу. Також я можу вийти на вулицю з мокрим волоссям, бо у мене не вистачає часу його висушити вдома. :-)
Знаю, що ти вже встигла побувати у багатьох країнах. Яка з них вразила тебе найбільше і чому?
- Це стовідсотково Франція, а конкретно Канни! Там усюди пахне зірковим життям, сама атмосфера вже надихає творити. А ще там «золотий» пісок! А ще мене вразила Німеччина, зокрема, тамтешня чистота та педантичність німців. Також дуже класно у Греції. Хоча, ти знаєш, у кожній країні по-своєму гарно. А оскільки я дуже люблю подорожувати, то для мене будь-яка поїздка за кордон - це вже радість!
Мирославо, ти постійно працюєш на сцені, тому маєш завжди гарно виглядати. Поділися своїм секретом щоденної краси.
- У мене немає ніякого секрету насправді. Все дуже просто: поменше косметики, тільки хороший настрій і здорове харчування – ось і все.
Якою ти уявляєш свою старість?
- Хм, якось навіть не задумувалась раніше над цим... Мабуть, у мене буде велика родина: коханий та люблячий чоловік і багато дітей та онуків, які поважають мене, підтримують і завжди поруч. А ще у мене має бути обов’язково невеличка грядочка з квітами, які я люблю вирощувати – це моє улюблене заняття .
Що б ти побажала нашим читачам?
- Я бажаю усім знайти себе, стати «Людиною» з великої літери в житті і ніколи не зупинятися на своєму шляху для досягнення цілей!
ДОСЬЄ:
Мирослава Толочик - популярна у Рівному естрадна співачка
Народилася 25 березня 1988 року в м. Костополі Рівненської області.
Зараз проживає у місті Рівному.
Закінчила Рівненський державний гуманітарний університет за спеціалізацією «Естрадний спів» (викладач, артист-соліст, вокаліст). Зараз продовжує там навчатися на магістратурі.
Хобі: садівництво, малювання.
Життєве гасло: «Якщо тобі плюють в спину, значить ти на крок попереду від них!»
Розмовляла Марина НАЗАРЧУК
Фото - з особистого архіву Мирослави Толочик
