Православні християни в середу, 4 грудня, відзначають Введення в храм Пресвятої Богородиці, що належить до дванадцяти великих церковних свят.
Православні християни в середу, 4 грудня, відзначають Введення в храм Пресвятої Богородиці, що належить до дванадцяти великих церковних свят.
Батьки Пресвятої Діви Марії праведний Іоаким і Анна, будучи бездітними, дали обітницю, що якщо у них народиться дитина, то вони віддадуть її на службу Богові у Єрусалимський храм. пише daily.com.ua з посиланням на Укрінформ.
Коли їй виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарія, батька Хрестителя Іоанна Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час аж до заручин з Йосипом Обручником.
Свято Введення бере початок у V столітті, а з ІХ століття його починає відзначати вже вся церква Східного обряду.
У календарному циклі українського народу це свято завершує осінній сезон і починає зимовий. З ним, як і з більшістю церковних свят, пов`язані певні народні прикмети, звичаї і традиції. Зокрема, від Введення до Благовіщення вже не можна було копати землю. За прикметою, хто перший зайде на Введення в будинок (як і на Різдво і Новий рік), той буде першим «полазником», тобто тим , хто приносить добро чи якесь лихо. Тому вважалося, що коли увійде першим молодий, здоровий чоловік і, до того ж, ще й з грошима, то це - хороший знак, адже увесь рік у хаті будуть усі здорові і гроші будуть вестися. Зате якщо зайде старий і хворий або хтось прийде чогось позичати, то це не до добра.
Подекуди ввечері перед введенням святили воду ще по дохристиянському звичаю: брали її в місці, де "сходяться три води", проливали воду через вогонь, а потім вживали цю воду проти хвороб, від пристріту і як любовні чари. Крім того, осипали в той день корів насінням і мазали маслом вим`я, щоб давали багато молока, а також обкурювали її, щоб "ніхто не міг того молока відібрати".
