.png)
Жителі Сарненщини провели в останню дорогу загиблого Героя Ярослава Мулявку.
Уродженець села Ремчиці разом з дружиною проживав у селищі Рокитне. У перші дні війни без вагань записався до тероборони, потім служив у військовій частині на кордоні з білоруссю. Він був патріотом і завжди готовим віддати все заради своєї країни. Вивчивши справу аеророзвідника за кілька тижнів, він став одним із найкращих у своїй команді та керівником розрахунку. Воював на передовій. На жаль, загинув Герой 29 грудня в районі Бахмута Донецької області. Йому було всього 30 років... У воїна залишились дружина, батьки, брат та маленький племінник. Героя поховали у рідному селі Ремчиці.
У селі Уїздці Здовбицької сільської ради громадськість гідно, з державною символікою, зустріла та провела живим коридором захисника Олега Бобровського. Воїн народився 9 листопада 1983 року в селі Коршів. Життя випробовувало Олега з дитинства. В 16 років помер батько. І він став єдиним помічником для мами. В 22 роки пішов на роботу на підприємство, де працював спеціалістом із виготовлення бетонних виробів. У 38 років Олег втратив маму. Незважаючи на всі біди, чоловік зустрів свою Тетяну, з якою мріяли про спільне майбутнє. Та не судилося. Війна відкоригувала життєві плани Олега. 26 грудня 2022 року він отримав повістку та був призваний до лав ЗСУ. Спочатку – в місто Житомир, у десантно-штурмові війська, пізніше, після проходження навчання у складі 79 бригади, направлений на бойові позиції у місто Мар’їнка. У березні 2023 року, за станом здоров’я, був направлений на лікування в місто Дніпро. Знову повернувся на фронт, втім не на довго. Хвороба дала про себе знати. Підлікувавшись, прибув на декілька днів додому та серце воїна не витримало, 29 квітня 2023 року воно зупинилося. Поховали Героя на кладовищі села Коршів.
Вічна світла пам’ять, слава, шана і честь військовослужбовцям.
