Фахівці Рівненського обласного центру контролю та профілактики хвороб розповіли, що таке синдром річниці та як підтримати себе.
У психології є поняття «синдром річниці» — коли дата нагадує про травматичну подію, і симптоми можуть загострюватися.
Що ви можете відчувати:
Емоційно
- виснаження
- апатію
- труднощі з концентрацією
- тривожність
- дратівливість
- готовність до сліз
Це нормально. І важливо пам’ятати: війна не завершена, вона триває. Наша психіка живе в умовах постійної напруги.
Фізично
- головний біль
- безсоння
- біль у тілі
Тіло теж пам’ятає.
Відчуття провини
«Я зробив(-ла) недостатнь».
Це почуття не зникає навіть тоді, коли ви робите багато.
Суцільний лютий
Бо це досі триває.
Що може допомогти:
1. Усвідомити
Так, це сталося. І продовжує відбуватися.
Але за ці роки ми впоралися з дуже багатьма речами.
Запитайте себе:
Що допомогло мені вистояти?
Що підтримувало мене?
Що підтримувало мою родину, громаду, колектив?
2. Фокус на тому, що під контролем
Побут. Робота. Маленькі дії.
Що я можу зробити сьогодні?
Психіатр Віктор Франкл писав: «Ламалися ті, хто вірив, що це швидко закінчиться, або ті, хто думав, що це не закінчиться ніколи. Вижили ті, хто фокусувався на своїх діях».
Контроль над маленькими кроками — це і є стійкість.
3. Сенс
Для чого я це роблю? Сенс у роботі. У волонтерстві. У вихованні дітей. У професії.
Втрата сенсу — один із найсильніших стресів. Сенс — те, що нас тримає.
4. Коло підтримки
Не лише читати спогади в соцмережах.
Поговорити. Вголос. З близькими. Розмова — це інший процес, ніж стрічка новин.
5. Ритуали
Свічка пам’яті.
Спільна акція у громаді.
Молитва.
Тиха хвилина.
Ритуали допомагають психіці «вміщувати» досвід.
Якщо вам складно впоратися самостійно — звертайтеся по допомогу до фахівців. Психологічна підтримка — це не слабкість, а турбота про себе.
Ми переживаємо важкі роки. І водночас — демонструємо неймовірну стійкість.
