Шлюб – це не лише святкування, веселий тамада, шикарний весільний торт, цікаві подарунки та безмежні привітання. Це ще й непроста безперервна робота над власними помилками, постійний самоаналіз та самовдосконалення.
Спільне проживання чоловіка і жінки – це вічне протистояння двох начал. Історія шлюбу нараховує вже кілька тисячоліть. Перша церемонія вінчання зафіксована, за словами істориків, в Месопотамії близько чотирьох тисяч років тому. З того часу одруження як соціальний інститут зазнало чимало трансформацій.
Шлюб – це не лише святкування, веселий тамада, шикарний весільний торт, цікаві подарунки та безмежні привітання. Це ще й непроста безперервна робота над власними помилками, постійний самоаналіз та самовдосконалення.
Підвалини шлюбу
Будь-який союз, як полюбляють говорити психологи, тримається на трьох китах. Це - добробут, згода та насолода. Якщо всі три умови збережені, тоді ми можемо назвати це поєднанням двох сердець.
При укладанні шлюбу повинні переслідуватися, насамперед, безкорисливі цілі. Це - відчуття щастя, впевненість у завтрашньому дні та постійна підтримка. В ідеалі подружжя повинне дарувати радість кожного дня, а не бути тягарем. При цьому, кожна людина, створюючи власну сім’ю, реалізовує себе.
.jpg)
Шлюб продовжує тривалість життя
Стосовно цієї гіпотези існує багато думок. Та виявляється, що це дійсно так – в шлюбі чоловіки та жінки живуть на кілька років довше.
Цьому можна дати цілком логічне пояснення. Людина, яка зв’язала себе сімейними вузами, має безперечний стимул – берегти своє здоров’я. Адже в майбутньому вона несе відповідальність за наступне покоління. Крім того, за словами психологів, в одружених виробляється чітка установка, тобто соціальний контроль – «Бережи себе».
Коли варто одружуватись?
Існує думка, що шлюб, який закріплюється у 18 років, є дуже хитким. Цю точку зору психологи відкидають геть. Мовляв, немає жодної різниці в тому, коли був укладений союз – в юному чи зрілому віці. Подружнє життя можна створювати лише в тому випадку, коли людина підходить до цього важливого рішення у своєму житті із чітким розумінням та здоровим глуздом.
Втім, у юному віці як чоловіки, так і жінки першочергово керуються своїм нестримним бажанням бути разом. Стан закоханості в цей період є головним визначником. Молоді люди мислять чуттєво. Бути разом – це і означає для них бути разом. Однак, важливо, щоб емоції, стверджують психологи, обов’язково супроводжувались тверезістю рішень.
- Це все описано давно у фольклорі. Під почуттями має бути реальна база – розум. А розум приходить пізніше. Молоді люди найчастіше керуються почуттями. Вони обирають те, що підходить під їхню біологічну природу – інтуїцію. А інтуїції в шлюбі треба довіряти, - коментує лікар-психіатр Василь Галябар.
«Стерпиться – злюбиться»
Жінки по своїй натурі більш пластичніші. Фраза «стерпиться- злюбиться» немов відображає усю жіночу природу. Представниці прекрасної статі довго «придивляються» до свого майбутнього обранця, поки приймуть остаточне рішення. При цьому чоловік повинен продемонструвати свої найкращі здібності до залицяння. І вже після тривалих «загравань» жінка може закохатись. Вона сама знаходить у свого залицяльника позитивні для себе риси.
Чого не скажеш про сильну стать. Для чоловіка спочатку жити разом, а потім покохати – це не допустимо. Чоловік спочатку помічає об’єкт, пізніше переживає етап захоплення, а вже потім зважується на сумісне життя.
Кохання – головний рушій шлюбу
Передумовою кожного шлюбу має бути кохання. Та чи вічне це почуття? Не кожен знає, що кохання має різні форми. Є кохання-пристрасть. Є бажання-вогонь, яке блискавично виникає та так само стрімко згасає. Є кохання-дружба, коли між чоловіком та жінкою з’являються довіра, щирість та взаєморозуміння.
Далі взаємовідносини перероджуються в наступний рівень – кохання-звичка. Партнери уже сприймають один одного як даність. А завершальний етап – це кохання-терпіння. Він спостерігається в пар, які прожили пліч-о-пліч чи не усе життя.
Що спонукає людей до розлучень
За словами психологів, існують формальні та реальні мотиви до розірвання вуз Гіменея. Причини, які лежать назовні – це проблеми на побутовому рівні: несхожість характерів, проблеми з алкоголем, зрада тощо. Насправді ж проблеми набагато глибинніші.
На підсвідомому рівні кожен із подружжя намагається довести свою вагомість та правоту. Чоловіки найчастіше покидають сім’ю, коли настає криза середнього віку. Жінки ж схильні до розірвання стосунків у перше десятиліття подружнього життя.
Втім, найстрашніше в розлученнях - це те, що найбільше при цьому страждають діти. Саме для дітей розлука може стати психологічною травмою на все життя. За американським класифікатором, перше місце по впливу на психічне здоров’я ще несформованої особистості займає смерть батьків, а друге – саме розлучення. Тому батьки при цьому повинні бути якнайпильніші.
Дошлюбні зустрічі – найпопулярніший нині вид відносин чоловіка та жінки
Дошлюбні зустрічі – це компроміс між обома статями. Почасти ініціатором укладення союзів є жінки. Це пов’язано з тим, що жінка уособлює стагнаційність. А шлюб – це і стабільність. Тому в парах, де домінує жінка, справа швидше йде до реєстрації відносин. Якщо ж домінатором є чоловік, то безшлюбні стосунки тривають довше. Однак, психологи наголошують, що тривалі зустрічі до одруження можуть негативно позначитися на подальшому сумісному проживанні.
Шлюб – це синонім стійкості, опори та впевненості. Він ототожнюється із запасним важелем на кшталт запасної платформи, на яку ми можемо розраховувати за будь-яких життєвих негараздів. Людство поки не придумало (і навряд чи придумає) кращий спосіб прожити життя більш яскраво та насичено.
Денис ГРИЩУК
