Популярна в Індії приправа, яка разом із прянощами дісталася до Заходу (хоча й значно пізніше) і зміцнила там свої позиції - це рідкісна в повсякденному житті чорна сіль.
Популярна в Індії приправа, яка разом із прянощами дісталася до Заходу (хоча й значно пізніше) і зміцнила там свої позиції - це рідкісна в повсякденному житті чорна сіль.
Чорна сіль відрізняється високим вмістом мінеральних речовин, особливо заліза. Саме це і визначає її колір. А він не завжди і не зовсім чорний, а скоріше має гамму від бурого до коричневого, фіолетового, бордового із сірим відтінком.
Чорна сіль (або kala namak - бенгальська) - це природна неочищена сіль, мінеральна суміш, де хлористий натрій - лише один з компонентів. У деяких зразках зустрічаються відтінки рожевого і бежевого кольорів, залежно від походження і ступеня очищення. Аромат, як і смак чорної солі спочатку може здатися відразливим. У неї вулканічний запах, з виразною нотою сірки, асафетиди і сухого часнику. Смак у неї менш солоний, ніж у будь-якій іншій солі, і може навіть викликати металевий післясмак. При температурній обробці весь букет стає трохи ніжнішим і перетворюється в м`яку суміш, що пахне землею.
Низький вміст хлориду натрію в складі чорної солі робить її трохи "безпечнішою" за інші соляні побратими. Вона не так сильно відкладається в суглобах і не затримує воду в організмі. А йод, калій, сірка, залізо та інші мікроелементи, що містяться у чорній солі, сприятливо впливають на кишечник та покращують травлення.
Анна БІКУС
