За кілька днів, 23 червня, українці відзначатиме прекрасне літнє свято - Трійцю.
У Троїцьку суботу господині готуються до свята і печуть калачі. Один із калачів обов`язково кладуть на підвіконня, щоб задобрити русалок і лісових мавок. Також маленькі калачі роздають жебракам.
Здавна до Трійці господині приводять у порядок дім і прикрашають своє житло. У давнину на іконах і образах у червоному кутку розвішували чисті вишиті рушники, лавки застеляли покривалами, доріжками і килимками, на ліжках одну на іншу складали гарно вишиті подушки.
Головною прикрасою, звичайно ж, є квіти і трави. Чоловіки йшли в ліс, у поле і на річку за зеленими гілками і болотними травами. Ними прикрашали образи, двері в оселю, ворота і стовпи, розкидали по підлозі, і дім наповнювався незвичайним соковитим ароматом трав і квітів.
На Трійцю обов`язково святять квіти, в основному польові, і букети, складені з пахучих трав і зелених гілок дерев: берези, липи, клена, дуба, горобини, а також аїру, м`яти, меліси, любистку тощо.Після церковної служби освяченими травами легенько шмагали всіх рідних і членів сім`ї, бажаючи їм здоров`я.
За народними переказами, на Зелені свята з річок, озер, ставків на берег виходять русалки. Вони веселяться, водять хороводи, співають пісні, гойдаються на гілках дерев. Щоб дізнатися свою долю, потрібно заглянути у воду, де до зорі купалися русалки.
Небезпечно на Трійцю самостійно йти у ліс або поле - там вас можуть зустріти русалки і залоскотати до смерті. Тому, щоб задобрити русалок, оселі прикрашали березовими, кленовим, липовими гілками.
Дівчата сплітали маленькі віночки з квітів і трав, які розвішували на образах. На Трійцю такі вінки святили, щоб вони охороняли будинок від нечистої сили і зла.
Також для захисту від русалок у водоймах і колодязях під час хресної ходи святили воду. Цією ж водою освячували будинки та господарські споруди.
За матеріалами інтернет-видання "Паралеллі"
