.jpg)
Сарненщина втратила ще одного відважного сина України — 35-річного сержанта Жалка Василя Васильовича, інформує пресслужба Сарненської міської ради.
Василь народився та проживав у місті Сарни. Після закінчення школи вступив до ВПУ-22, де здобув фах будівельника. Згодом працював пічником у Будинкоуправлінні, а пізніше — продавцем у приватного підприємця. Він любив працювати, завжди ставився до справи відповідально та сумлінно.
Особливе місце в його житті займали історія, література та географія. Він багато читав, був ерудованим і допитливим, умів уважно слухати та підтримати розмову. Добрий, порядний, щирий, легкий у спілкуванні — таким Василя знали й пам’ятають рідні, друзі та колеги. Любов до України жила в ньому природно — без гучних слів, але з глибокою внутрішньою силою.
У квітні 2020 року Василь свідомо підписав контракт і став до лав 14-ї ОМБр імені князя Романа Великого. Протягом 11 місяців виконував бойові завдання в АТО, згодом пройшов навчання та отримав звання сержанта. Коли розпочалася повномасштабна війна, він без вагань залишився у строю, обравши шлях захисника до кінця.
Служив на посаді командира екіпажу БпЛА. Його бойовий позивний — «Вемен» — для побратимів означав просту й водночас промовисту істину: Василь — мужній, надійний, свій. Він був відповідальним командиром, вірним товаришем і воїном, якому довіряли життя.
Василь - ветеран війни, його шлях воїна був відзначений нагородами — мовчазними свідками відваги та відданості Україні. Серед них — медаль «Захиснику Вітчизни» від Президента України, почесна відзнака командира 14-ї ОМБр імені князя Романа Великого, медаль «Захиснику Харкова. За честь! За славу! За народ!». Служба Героя неодноразово відзначалася подяками та грамотами за сумлінне виконання обов’язків, відповідальність і відданість справі. За кожною нагородою стояли ризик і чесне служіння без показовості, але з повною віддачею.
23 січня 2026 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Куп’янськ Харківської області, сержант Василь Жалко загинув унаслідок ворожого обстрілу.
У Героя залишилися мама — Надія Дмитрівна, брат Дмитро з дружиною та племінниця. Разом із родиною цю непоправну втрату переживає вся громада.
Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям, бойовим побратимам, усім, хто знав і любив Василя. У цей скорботний час серцем поруч із вами. Світла пам’ять, вічна шана та вдячність Захиснику.
Прощання та поховання відбудуться завтра, 30 січня.
- 10:00 — кортеж розпочне рух містом за маршрутом:
- вул. Костопільська → Європейська → Технічна
- 10:15 — прощання вдома (вул. Технічна, 11)
- 11:00 — чин поховання у Свято-Покровському храмі (вул. Ковельська)
- 12:10 — прощання на центральній площі міста
- 13:00 — поховання на Алеї Героїв (вул. Шарпака)
Час проведення заходів може змінюватися в межах ±15 хвилин. У разі оголошення сигналу «Повітряна тривога», з міркувань безпеки, прощання на центральній площі буде скасовано.
