Мабуть, кожному з нас хоча б раз у житті хотілось хоч на мить повернутись у дитинство, коли люблячі мамині чи бабусині руки створювали нову неповторну іграшку для свого дитяти. Хто з нас, проходячи повз яскраві дитячі магазини, з ностальгією про власне дитинство не споглядає крізь вітрини на красиві яскраві іграшки?
Мабуть, кожному з нас хоча б раз у житті хотілось хоч на мить повернутись у дитинство, коли люблячі мамині чи бабусині руки створювали нову неповторну іграшку для свого дитяти. Хто з нас, проходячи повз яскраві дитячі магазини, з ностальгією про власне дитинство не споглядає крізь вітрини на красиві яскраві іграшки?
Для того, аби власними рукам зв’язати гачком дитячу іграшку, потрібні неабияке терпіння, талант та фантазія. Та й хист для цього заняття є далеко не в кожної людини. Це дуже трепетний і клопіткий процес - виготовлення полотна або мережива вручну з ниток за допомогою в`язального гачка, хоча це і вважається все ж легшим видом рукоділля у порівнянні з в`язанням спицями.
Технологія в’язання гачком полягає у тому, що робоча нитка притримується великим і вказівним пальцями лівої руки, гачок тримається в правій руці великим і вказівним пальцями з опорою на третій палець, тоді нитка накидається на гачок і протягується крізь вільну петлю. Існує кілька основних типів петель у в`язанні гачком: повітряна петля, напівстовпчик, стовпчик без накиду та стовпчик з накидом.
Саме у такий спосіб, згідно з технологією, і з’являються на світ нові яскраві в’язані іграшки для малят. Зізнаюся, що такі витвори раніше я бачила лише в інтернеті. І я була приємно здивована, коли дізналась, що і в нас у Рівному є люди, які власноруч створюють таку красу.
Однією з таких майстринь у Рівному є Лонія Курепа. Її руки якось по-магічному швидко та вправно створюють нові іграшки для малечі їм на радість. Її обличчя під час роботи світиться від радості і задоволення. Декілька останніх штрихів – і перед нами з’явився чудернацький та потішний кубик-рубик: геть, як у моєму дитинстві, тільки дуже м’якенький. Подумалось: як все-таки чудово, що в нашому чарівному місті є такі неймовірно творчі майстрині, чиї руки народжують такі чудесні речі.
Ім’я майстрині – Лонія – цілком відповідає дівчині: таке ж дивовижне і водночас просте, як і вона сама. Більшу частину свого життя Лонія Курепа провела в Рівному - ходила в садочок, навчалася в рівненській ЗОШ №27, потім у Рівненській українській гімназії. Вищу освіту здобувала в НУВГП за спеціальністю «інженер-технолог будівельних конструкцій, виробів та матеріалів». Певний час Лонія навіть працювала у Львові.
Її хоббі – геологія та в`язання одягу, взуття, іграшок і всього, що в`яжеться. Впродовж всього життя дівчина знаходила у в’язанні гачком певну віддушину, душевний спокій, гармонію та рівновагу.
В’язати Лонія любить здавна. А от наважитись на виготовлення іграшок її спонукало маленьке чудо, чиє серденько билось паралельно з її серцем. Її синочок Антон, якому скоро виповниться вже 2 рочки, - маленький і найдорожчий шанувальник виробів своєї матусі, який їх просто обожнює. Лонія прагнула поєднати приємне з корисним, саме тому вона і вирішила створювати вязані гачком розвиваючі іграшки для дітей.
Першою такою дитячою іграшкою, яку створила Лонія, було сонечко, адже їй як матусі дуже хотілося, щоб синочок, прокидаючись, дивився на сонечко, яке б пестило і зігрівало його своїми промінчиками. Так воно і сталось, адже створена з материнською любов’ю іграшка стала улюбленою для Антончика.
У всіх іграшках, створених Лонією, є якісь сюрпризи для дітей - липучки, шелестуни, блискітки, «торохкоталки» з різними звуками, замочки, бусинки, ґудзики тощо. Кожен її витвір - чи то зірочки, чи то сніжинки, чи то іграшки для розвитку пальчиків, які, до речі, (що вже давно доведено наукою) допомагають розвинути у дітей уяву, бачення, моторику, мову тощо.
За допомогою так званих пальчикових іграшок дитина може спочатку спостерігати за відображенням казки мамою чи татом, а потім і самій гратися і пробувати вже самостійно відтворити казку. Завдяки різним текстурам та фактурам, які досягаються за допомогою різних ниток та елементів, дитина розвиває моторику рук, що сприяє тому, що дитина може швидше почати говорити.
І нехай зараз ми й дорослі, та все одно я, зізнаюся, тривалий час не могла випустити з рук ці диво-іграшки, створені з материнською любов’ю та вмілими руками Лонії Курепи. І дійсно, багатьом з нас інколи теж так хочеться побути дітьми хоч трішки і теж побавитись такими чудовими м’якими дивовижними іграшками, які, до того ж, зроблені вручну.
Зв’язатися із майстринею Лонією Курепою – автором усіх цих іграшок – та замовити у неї її ексклюзивні в’язані творіння ви можете за електронною поштою: lonna@ukr.net.
Наталія ЗАБРІДНА
Фото – з особистого архіву Лонії Курепи
