Про це йдеться на Fb-сторінці етнопарку "Ладомирія".
Господиня "Ладомирії" Людмила Хороновська показує, як приготувати Волинську кутю.
"Всі приготування куті у наших предків починалися однаково: практично всюди за основу на кутю брали цільні зерна пшениці, які вважалися символом поновлення, переродження нового життя.
Неочищені зерна пшениці очищали від полови, просіюючи через решето. Очищене зерно насипали в ступку. Товкли в ступці стодолі чи коморі. Завдання товчіння пшениці в ступі - допомогти зняти покрив-шкірку зернят. В ступі господиня зернята перетирала товкачем, їй допомагали і діти. Потім її треба було гарно просушити. Пшеницю висипали на лляне полотно і клали сушитися на піч. Після просушування на печі ще раз очищали за допомогою решета.
А опісля майбутню кутю господині заливали водою на ніч, щоб зернята набухли. Декілька разів промивали в теплій воді. Крок за кроком. Нарешті кутю ставили варити. Наші предки робили це в печі на повільному вогні. Весь процес займав близько 5 годин.
Тільки після того, як кутя остигала, до неї додавали інші інгредієнти. Обов’язковими інгредієнтами в куті також були мед та мак. Мак символізував мучеництво Христа, яке він пережив перед своєю смертю, а мед — символ божої благодаті, чистоти. Ось такою була волинська кутя", - знайомлять з українськими традиціями в музеї "Ладомирія".
