Рівнянин Олександр Будько, який 24 серпня 2022 року втратив ноги під час наступальних дій на Куп‘янському напрямку, розповів, які складнощі виникають у військових під час проходження ВЛК та МСЕК.
Про це Олександр Будько з позивним "Терен" написав на своїй Fb-сторінці. Публікуємо текст без змін.
Машина бюрократії
Я отримав поранення 24 серпня 2022 року, проходив лікування і реабілітацію сумарно 6 місяців. Далі розпочалося цікаве життя, сповнене щоденних пригод і нових локації по місту. Безліч діалогів з лікарями, медсестрами, санітарками і просто незнайомими людьми, а що ще робити в чергах?! Інколи, щоправда, траплялися люди, які намагалися спростити життя військових і проводили без черги тих, в кого складні травми, та це була рідкість.
Купа довідок, аналізів, нервів і до завищення підійшов 7 місяць, як я прийшов ВЛК.
Все? Ні! Ще МСЕК! Знов ті ж самі документи, ті самі черги, розмови, нерви, лише місце інше. Ще один місяць, вже 8, я отримав групу інвалідності внаслідок війни (тема окремого поста).
Ну все ось і пенсія! Але ж нііі, знову ті самі документи! Спочатку пенсійний, а треба посвідчення, воно в соцзахисті. Ідемо в соцзахист, отримуємо посвідчення і повертаємося в пенсійний. - Так вам не сюди, а в ТЦК. Ось мої документи і посвідчення вже тут, пенсія? Ні, ще не всі тебе нагнули! Треба знову ж ті самі документи, що були на кожному етапі, але ще з частини декілька папірців. Пройшло 11 місяців, скоро майже рік після поранення і я на своїх двох нових ногах 6 місяців обливаю пороги заради пенсії та посвідчення.
Це не про пожалітися, це про зміни, які негайно потрібно робити, поки тисячі лежать в лікарнях. Вже на цьому етапі люди мають отримувати ці папірці і не бігати (бо не всім так пощастило як мені), а щоб до них бігали і давали необхідні документи і консультації, щоб війна для них залишилася на фронті, а не продовжувалася далі вже в цивільному житті!
