Рівненський лікар Олександр Тимощук у свій професійний день розповів про пластичні операції, пацієнтів та те, як святкують День медика.
Коли мова про заходить про здоров’я, красу і, тим паче, про ідеальну зовнішність, мимоволі задумуєшся над тим, наскільки велику роль у цій справі відіграють лікарі. Саме сьогодні, 16 червня, усі лікарі святкують своє професійне свято – День медичного працівника.
Портал «ЧаРівне.інфо» вирішив познайомити рівнян з лікарем, який творить справжні дива на обличчях рівнян. Знайомтесь - лікар-ординатор лор-відділення Рівненської міської центральної лікарні Олександр Тимощук.
Олександре Борисовичу, розкажіть, як Ви стали лікарем?
- Я з дитинства мріяв стати медиком. Звідки з’явилось таке бажання, навіть не пам’ятаю. Склалось так, що дитяча мрія втілилась у життя. Ще будучи дитиною, я перечитав чимало медичної літератури, мене цікавило багато запитань, пов’язаних з медициною. Відтак, після закінчення школи поїхав вступати до Чернівецького медичного інституту. А потім, після закінчення інституту у 1994 році, знову повернувся до Рівного .
Вас часто називають пластичним хірургом. Які операції нині найпопулярніші серед рівнян?
- За основною спеціальністю я - лікар-оториноларинголог. Пацієнти, яким я виконував певні корекції на обличчі, називають мене пластичними хірургом. По суті, це - правда. На сьогоднішній день найпоширенішими пластичними втручаннями залишаються: ринопластика - операція з виправлення носа, отопластика - корекція вух вушних роаковин та блефаропластика - корекція повік. Такі операції потребують хірургічного втручання не лише тому, що це модно чи красиво, а й через те, що, наприклад, викривлення носової перетинки часто стає причиною певних хвороб. Дуже часто моїми пацієнтами є маленькі дітки, які мають неправильну форму вух (клаповухість). Таку операцію з отопластики - усунення клаповухості - проводять дітям з 6-річного віку. У цьому немає нічого страшного та складного для пацієнта. Гірше буває, коли вже доросла людина має безліч комплексів, пов’язаних з недосконалістю зовнішнього вигляду...
Тобто пластичні операції не є складними?
- Так не можна казати. Як і будь-яка операція, корекція зовнішності – перш за все, операція, хірургічне втручання з усіма відповідними ризиками і наслідками. Подібні операції не можна віднести до категорії простих, адже в кожному конкретному випадку є свої складності. Лікар бере на себе надзвичайно велику відповідальність, якщо йдеться, приміром, про корекцію носа, вух чи повік. У першу чергу, пацієнту має подобатись результат того, що ми робимо.
Ви пам’ятаєте свою першу операцію? Враження, емоції, хвилювання…
- (сміється – авт.) Такого хоч би хотів - не забудеш. Я тоді проходив практику у інтернатурі. До нас привезли на огляд молодого хлопця, у якого на обличчі був фурункул. Мені як лікарю довірили основну роботу – зробити розтин цього фурункула. Більше всього я згадую досвідчену медичну сестру, яка мені, молодому лікарю, під час операції з впевненістю подавала інструменти, координувала мою роботу. Вже тепер, маючи за плечима лікарський досвід, я з вдячністю згадую такі моменти.
Ваша дружина - теж медик. Розкажіть вашу історію знайомства.
- Насправді у нас міцна студентська сім’я. З дружиною Сніжаною ми познайомились, ще будучи студентами. На третьому курсі у нас народився син Тарас, а через 10 років син Максим. У вихованні дітей нам багато допомагає бабуся. Дружина працює лікарем-гінекологом. У неї свій робочий графік, свої пацієнти, проте вільний час ми намагаємось проводити разом.
Ваші сини вже обрали професії. Ви як батько та лікар впливаєте на їх вибір?
- Жодним чином (сміється – авт.). У цьому плані у нашій родині демократія. Старший син Тарас нині навчається у Любліні. Він обрав фах логіста - спеціаліста з перевезень. Молодший син Максим вже зараз у 11-річному віці цікавиться медициною, щоправда, практикує її на домашніх улюбленцях. Можливо, у майбутньому таке дитяче захоплення переросте у свідомий вибір професії медика.
Якому відпочинку надаєте перевагу? Маєте суто чоловічі захоплення: рибалку, полювання, тренажерні зали?
- Я люблю гори. Перевагу надаю активному відпочинку. Часто з друзями та родиною їздимо у Карпати. По-справжньому щасливим відчуваю себе з рюкзаком за плечима та наметом. Щороку на 5-7 днів вибираємось у найгарніші гірські місця України, аби побачити якомога більше цікавих та незвичних місць. Кілька разів сплавлялись по гірських річках, блукали місцями, де рідко бувають люди. Напевно, саме тому після такого відпочинку приємних згадок залишається найбільше.
Як Ви святкуєте День медика? Чи маєте традиції, лікарські забобони?
- Зазвичай, ми святкуємо з колегами. Це може бути, приміром, виїзд на природу у вихідний день. У такі дні, як і всі інші, очікуєш від робочого дня головного – здорових пацієнтів. Звичайно, неабияк приємно, коли про тебе згадують ті, кому ти проводив операції чи просто давав лікарські поради. Більше всього радію, коли вітати приходять колишні пацієнти - діти.
І наостанок. Сьогодні – День медика. Що, на Вашу думку, включає в себе поняття «хороший лікар»?
- Насправді це - доволі складне питання. Якщо запитати у пацієнтів, то, напевно, будуть різні відповіді. Особисто я погоджуюсь з таким твердженням: «Після прийому у лікаря людині повинно стати легше - незалежно від того, з якою проблемою вона звернулася».
Принагідно портал "ЧаРівне.інфо" щиро вітає усіх медичних працівників з професійним святом та бажає їм вдячних пацієнтів, морального та матеріального задоволення від своєї роботи та взаєморозуміння та взаємоповаги серед колег!
Спілкувалася Оксана КРАВЕЦЬ
Фото - з особистого архіву Олександра Тимощука
