Відома на всю Україну рівненська майстриня соломоплетіння Ольга Кристопчук розповіла про новорічні прикраси, які на свята використовували українці.
Щедро прикрашена ялинка з сяючою восьмикутною зіркою на верхівці — незамінний атрибут Різдва Христового, головного релігійного свята року. Але так в Україні було не завжди. Народні традиції святкувань Різдва сягають корінням далеко в дохристиянську епоху, відтоді, як наші пращури почали святкувати Різдво світла божого.
Європейську звичку встановлювати ялинку на Різдво Христове привіз на наші землі російський цар Петро І, але ще навіть на початку ХХ ст. в українських селах на Різдво ставили не ялинку, а Дідуха – сніп-оберіг, зв'язаний з колосся, який символізував собою добрий врожай, сімейний добробут, мир і злагоду в родині, зв'язок між поколіннями роду і вічне відродження світла.
«Ще сто років тому українці на Святвечір вносили в хату дідух. Дідух – перший обжинковий сніп, який в собі означав дух роду, душі предків. Він ставився на столі під іконами, на покутті – найсвятішому куті в хаті та прикрашався кольоровими стрічками. Також оселю прикрашав солом'яний павук. Його виготовляли раз на рік», - каже Ольга.
Ялинка, як і Різдво, при радянській владі були заборонені. Потім вирішили дозволити ялинку, верхівку якої спочатку прикрашала 8-кутна вифлиємська зірка, пізніше її замінили на 5-кутну червону. При комуністах було заборонено колядувати та ходити до церкви.
