На Рівненщині провели в останню дорогу захисників - Микиту Поварьова, Дмитра Месніковича, Андрія Прокопенка із Рівненської громади, Василя Воробея із Зорянської ТГ, Віталія Стахнюка з Сарненщини та Петра Панасюка з Радивилівської громади.
Василь Воробей народився 11 серпня 1970 року у селі Застав’я. 9 лютого 2024 року приєднався до лав Збройних сил України. 16 лютого 2026 року чоловік помер у клінічному госпіталі селища Клевань. Причиною смерті стала гостра серцево-легенева недостатність.
Микита Поваров народився 5 грудня 1989 року в селі Бабин Рівненського району. Чоловік захищав Україну ще під час операції Об’єднаних сил. На початку повномасштабного вторгнення перебував на позиціях у Донецькій області. Під час служби був нагороджений відзнаками, зокрема почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». На жаль, 36-річний старший солдат Микита Поваров помер 23 лютого 2026 року у госпіталі в Києві після поранення, отриманого під час виконання бойового завдання в Сумській області.
Дмитро Меснікович народився 10 вересня 1985 року в Рівному. На початку повномасштабного вторгнення чоловік добровольцем став на захист Батьківщини: спочатку – у складі територіальної оборони, а згодом приєднався до штурмового підрозділу. На жаль, 39-річний солдат загинув 5 серпня 2025 року в бою з російськими окупантами на Донеччині. З того часу він вважався безвісти зниклим. Лише нещодавно тіло воїна вдалося ідентифікувати за допомогою ДНК-експертизи.
Андрій Прокопенко народився 28 лютого 1982 року в Харкові. Пізніше переїхав до Рівного. У лютому 2023 року чоловік приєднався до лав Збройних сил України. На жаль, 43-річний солдат загинув 8 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області.
Віталій Стахнюк народився в селі Кричильськ Сарненської громади. У січні 2023 року військовослужбовець приєднався до лав Збройних сил України. Служив старшим стрільцем-оператором у 33-й окремій механізованій бригаді. Мав позивний «Літун». З 29 жовтня 2023 року військовий вважався зниклим безвісти після виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. У лютому 2026 року стало відомо, що чоловік загинув.
Петро Панасюк народився 30 листопада 1971 року та проживав у місті Радивилів. Воїн добровольцем став на захист України з перших днів повномасштабної війни. У війську чоловік служив старшим водієм зенітно-ракетного відділення. Із листопада 2023 року захисник вважався зниклим безвісти. На жаль, згодом підтвердилася його загибель. Петро Панасюк загинув 28 листопада 2023 року в Донецькій області.
Вічна слава і шана захисникам. Щирі співчуття рідним та близьким.
