.jpg)
Рівненська область схилила голови в скорботі - в останню дорогу провели п’ятьох захисників України, які віддали свої життя за свободу та незалежність держави: Миколу Вишневського з Боремельської громади, Євгенія Береста із Привільненської ТГ, Анатолія Шарабару із Вараської громади, Володимира Штундера з Острожчини та Дмитра Оберлянда з Гощанщини.
Микола Вишневський народився 23 травня 1984 року, проживав у селі Боремель. Воїн захищав Батьківщину від окупантів ціною власного життя. Захисник загинув 30 липня 2025 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу на Сході України.
Заупокійна служба за полеглим воїном відбулася у Свято-Георгіївському храмі 1 серпня. Поховали Миколу Вишневського на кладовищі села Боремель.
Євгеній Берест народився та виріс у Привільненській громаді.
Воїн став на захист України від російських окупантів ще у 2014 році. Захисник служив у гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». Боєць загинув 28 липня 2025 року на Донецькому напрямку. Йому було лише 32 роки.
Чин поховання військовослужбовця відбувся 1 серпня на Київщині.
Анатолію Шарабарі був 51 рік. 24 липня у населеному пункті Богданівка на Херсонщині перестало битися серце навідника 3 танкового взводу 150-ї окремої механізованої бригади.
Анатолій народився в селі Любахи, а згодом його родина переїхала до Вараша. Тут він навчався у ліцеї №2, потім здобув освіту в Луцькому національному технічному університеті. У 2017–2019 роках брав участь в АТО, за що був нагороджений відзнаками: «Учасник АТО», «За участь в антитерористичній операції», «Учасник бойових дій». У березні 2022 року військовослужбовець, не вагаючись, знову став до лав оборонців Батьківщини.
Військовослужбовця поховали з усіма почестями на Алеї Героїв у селі Стара Рафалівка.
Володимир Штундер народився 25 липня 1986 року у селі Новомалин. Воїн вважався зниклим безвісти за особливих обставин з 15 січня 2024 року. Згодом підтвердилося, що Володимир загинув того ж дня під час виконання бойового завдання на Донеччині, внаслідок штурмових дій противника та артилерійського обстрілу.
Поховали військовослужбовця на місцевому кладовищі у селі Новомалин.
Гощанська громада з глибоким сумом попрощалася з військовослужбовцем Дмитром Оберляндом із села Липки. Дмитро народився 23 жовтня 1984 року в місті Рівне. За професією — електрозварювальник. Воїн був призваний до лав Збройних сил України, брав участь у запеклих боях, під час яких зазнав численних контузій. Із січня 2025 року проходив лікування, однак, на жаль, 30 липня 2025 року його серце не витримало. Його смерть — гірке нагадування про те, що війна триває не лише на передовій. Наслідки поранень, виснаження, психологічне навантаження — усе це забирає життя наших воїнів навіть далеко від лінії фронту. Особливо боляче усвідомлювати, що на прощанні з Дмитром не було жодної рідної людини. Його батьки померли, а про інших близьких нічого не відомо. Дмитро прожив у Липках зовсім недовго, тож біль утрати розділили небайдужі мешканці громади, представники влади, побратими, військові та духовенство. Поховали воїна з усіма почестями на кладовищі у селі Липки.
Вічна шана полеглим захисникам.
Щирі співчуття рідним воїнів, які віддали життя за Україну.
