Перед усіма, хто закінчує чи вже закінчив навчання у ВНЗ, постає питання, куди йти на роботу і як працевлаштуватися?
Згідно з даними Рівненського обласного центру зайнятості, за словами начальника організації профорієнтації Лесі Парчук, лише 24 % роботодавців Рівненщини пропонують випускникам ВНЗ роботу за спеціальністю, всі інші ж мають попит на робітничі спеціальності. Тож на 1 вакантне місце економіста в Рівненській області претендує 186 осіб, на вчителя - 180, менеджера - 142, медсестри - 116, вихователя - 63 особи. Тому й виходить, що лише невелика частина випускників ВНЗ можуть працевлаштуватись за спеціальністю.
Після вищесказаного виникає думка: а навіщо я йшов вчитися на ту чи іншу спеціальність, адже перспективи на працевлаштування за спеціальністю - дуже малі? Навіщо вчитися у вищому навчальному закладі, якщо потім доводиться йти працювати простим робочим чи їхати за кордон на заробітки? І які перспективи для майбутнього, коли зараз не має роботи і не те, що створюються нові робочі місця, а навпаки скорочуються на заводах, підприємствах тощо?
Як же вийти з цієї ситуації? По-перше, потрібно реформувати систему освіти, щоб вона, перш за все, орієнтувалась на ринок праці, тобто на які вакансії є попит, на ті й потрібно збільшити набір студентів. А ті, які є не затребувані або ж їх зараз забагато, то треба зменшувати кількість студентів на ці спеціальності.
Якщо не потрібно стільки фахівців з вищою освітою, то навіщо навчати таку велику кількість студентів? Все одно більшість із них з вищою освітою підуть працювати на прості робочі спеціальності!
Іван ДОЛЮК
