Британський король Чарльз III в ході візиту до шотландського міста Абердин зустрівся з родинами біженців з України, Сирії та Афганістану.
Як зазначається, в Абердині поселили близько тисячі українських біженців. Водночас місто готове прийняти ще більше родин.
На прийомі в Міському домі король почув особисті розповіді сімей про їхню евакуацію, прибуття до Абердина та про деякі проблеми, з якими вони зіткнулися.
«Для нас велика честь поділитися з королем Чарльзом III тим, як ми як місто відреагували на руйнівні світові події. Для короля було особливо зворушливо почути (історії – ред.) з перших вуст тих, хто безпосередньо постраждав у результаті конфлікту по всьому світу; тих, хто втратив свої домівки тощо. Завдяки співчуттю та щедрості організацій і жителів Абердина ми змогли простягнути міцну та люблячу руку дружби, вітаючи їх у нашому місті», - сказав лорд-лейтенант Девід Кемерон, який супроводжував короля під час візиту.
На зустріч з королем потрапила і рівнянка-переселенка Ольга Роман разом зі своїми синами та її матір‘ю.
Розповідає, що закордоном опинилася 25.02 після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Спочатку вони вирушили в Польщу, згодом в Ірландію, а далі поїхали в Ірландію.
«Виїхала я з двома дітьми. Чоловік звичайно в Україні, це питання навіть не піднімалося. Ми були в Польщі, далі в Ірландії, забрала туди й маму, так як потрібно було працювати, а залишати без нагляду дітей до 12 років - не можна. Ірландія надзвичайно красива країна з прекрасними людьми, і з дуже високою вартістю на оренду житла.
Тому і вирішили перебратися в Шотландію, так як уряд реально дуже підтримує.
Всю подорож ми постійно старалися волонтерити, десь словом десь ділом, так як постійно болить з Україну, і розумієш що це просто необхідно. В Абердині до війни було не багато людей з нашої країни, але після її початку вони згуртуватися та почали просувати допомогу для України та українців, які туди приїжджали. Поляки відправили 30 фур з цього містечка в Україну. Тому, коли я приїхала, вже було і приміщення, де волонтерити, і готові до роботи люди, яких було дуже багато.
Ми вже тут 4 місяці і завжди проводимо акції, збираємо кошти. Зараз, зокрема, на зимовий одяг. Також на місці відкрили Українську асоціацію, члени якої - постійно проживаючі тут люди. А ще ми зробили Українську недільну школу», - розповідає свою історію біженка Ольга.
