ЧаРівне.інфо продовжує цикл розповідей про рівненських народних умільців. Цього разу ми розповімо про полімерну глину, вироби з неї та рівненську майстриню, чиї руки перетворюють пластик у справжні шедеври.
ЧаРівне.інфо продовжує цикл розповідей про рівненських народних умільців. Цього разу ми розповімо про полімерну глину, вироби з неї та рівненську майстриню, чиї руки перетворюють пластик у справжні шедеври.
Полімерна глина (або пластика, пластик) є досить новим матеріалом, який постійно змінюється. З кожним випуском нової продукції виробники продовжують вдосконалювати її властивості. Наприклад, Pardo від фірми Viva Décor - це новітня форма глини, яка містить в собі віск. Крім того, вона не виділяє запаху при запіканні та не вимагає особливих умов для зберігання.
Ще одна новинка виробників полімерної глини – рідка глина, яку дизайнери використовують як додатковий компонент у роботі для отримання певного ефекту. Коло людей, які професійно займаються полімерною глиною, немале, так само, як і коло тих, для кого це – хоббі, тому в майбутньому очікується ще не одна інновація цього матеріалу від виробників.
Прогрес виробів з полімерної глини не стоїть на місці. Полімерна глина не містить жодних натуральних складових, тому на хімічному рівні це - не справжня глина. Така назва за цим матеріалом закріпилась через його піддатливість та пластичність.
Читайте також: ДЕКУПАЖ АБО МИСТЕЦТВО ПРИКРАШАТИ СВОЇМИ РУКАМИ
Полімерна глина була винайдена на схилі 1930-х років завдяки німкені Кейт Круз, яка виробляла ляльки і тому шукала матеріал, який би ідеально підходив для виготовлення лялькових голів. Надалі її справу продовжила дочка Фіфі, яка і випустила у 1954 році першу кольорову полімерну глину під назвою «FIMOIK» (сполучення її імені Fifi та слова “mosaic” – мозаїка). Дівчина просто закохалась в цей матеріал і згодом стала використовувати його для художніх аплікацій, схожих на мозаїку, та для інших виробів, наприклад, для доповненя до лялькового будиночку.
До кінця 1980-х років полімерна глина здобула велику популярність. Тепер вже не лише діти, а й все більше і більше художніх майстрів почали використовувати цей матеріал. Застосуванню полімерної глини не було меж: майстри, які займались склом, керамікою, металом, папером, згодом занурились в роботу з цим матеріалом. Адже коли з твоїх рук виходить справжній шедевр, сповнений яскравою енергетикою, то бажання творити стає ще більшим і хочеться постійно вдосконалюватись.
В 90-ті роки полімерна глина поширилася й на прикраси і біжутерію. Особливо це було популярно серед молоді: яскраві сережки, підвіски у вигляді листів марихуани, знаків миру та інших символів субкультур. Такі речі виявились довговічними, тому згодом стало зрозуміло, що матеріал можна поширити на сферу виготовлення будь-яких прикрас.
Приємно, що не тільки відомі дизайнери, такі, як Донна Като чи Кейтлін Дастін, захопллються виробами з полімерної глини, а й багато наших рівнян. Особливо хочеться серед рівненських майстринь виділити Ілану Калиш.
Виробами з полімерної глини Ілана захоплювалась давно, а на їх створення власними руками її надихнули сережки у вигляді надкушених шоколадок, які вона свого часу побачила в одному з магазинів міста. Вони просто зачарували дівчину своєю оригінальністю, адже так і хотілось покласти ці сережки в ротик і скуштувати.
Пізніше Ілані подарували кілька засохлих брусочків полімерної глини (на той час вона уявлення не мала, де можна придбати пластику та інструменти для роботи з нею). За допомогою підручних засобів (зубочисток, скляної баночки з-під ліків) згодом і її руки створили перші сережки. Як згадує Ілана, вони ліпились важко, проте, якщо брати до уваги стан полімерки, то результат був досить пристойний, і всі знайомі частенько запитували у неї, де вона взяла таку красу.
Та найголовніше – саме тоді майстриня відчула, що творити з полімерної глини – це потяг її душі, адже під час роботи Ілана відпочивала саме душею. Після цього майстриня вже не могла сидіти без діла: вона «перерила» увесь Інтернет, знайшла купу майстер-класів, порад, ідей для цього виду творчості. Таким чином з травня 2011 року це стало її улюбленим і головним хоббі, справжньою віддушиною, оскільки у майстрині є аж троє маленьких діток.
Частенько з-під рук майстрині виходять вироби, які дуже приваблюють малечу.
Також з полімерної глини вона створює прикраси (сережки, намиста, кулони, обручки, комплекти), аксесуари для волосся (шпильки, обручі), брелоки, підвіски для мобільних телефонів, фігурки для занять з дітками тощо. Ілана навіть пробувала декорувати бокали.
Витвори майстрині так і притягують погляди, адже усі вони вирізняються своєю оригінальністю, вишуканістю та яскравістю.
Ілана Калиш вважає, що варто постійно вдосконалюватися у своїй роботі, адже повна майстерність, за її словами, досягається лише з часом і з досвідом, тоді і роботи виходитимуть все кращі і кращі.
Періодично дівчина бере участь у місцевих виставках майстрів, таких, як «Музейні гостини» чи виставки до Дня незалежності та Дня міста. Саме на таких виставках усі охочі мають змогу роздивитися роботи майстрині та придбати собі те, що особливо сподобалось. А обирати, повірте, таки є з чого!
Зв’язатися із майстринею Іланою Калиш - автором усіх цих виробів - та замовити у неї ексклюзивні вироби з полімерної глини ви можете за електронною адресою: ilana.kalish@gmail.com.
Наталія ЗАБРІДНА
Фото - з особистого архіву Ілани Калиш
