Підсумки Революції Гідності, або За що гинуть наші хлопці

Фото ілюстративне

Явка виборців на місцевих виборах була дуже низькою. В Україні явка на минулих місцевих виборах склала 46,62%. Це - пряма ознака того, що кількість людей, які розчарувались у владі, зросла до дуже критичного рівня. Люди вже не готові терпіти і чекати, вони не бачать реальних дій і змін. Вони готові ставити політиків на своє місце, бо терпіти їм набридло. І ця свобода далася нам дуже дорогою ціною.

Два роки після Революції Гідності... Ми пам’ятаємо всіх тих, хто загинув за нас на Майдані, і всіх тих, хто воював і воює за нас на Сході України. Вшануємо Героїв!

Скоро пройде ще один рік після цієї кривавої сторінки сучасної історії – Революції Гідності або Євромайдану. Волію називати її Революцією гідності, бо саме за свою гідність, за ідею кращого життя і зміни системи боролись українці. І показали, що наша хата не скраю і нам не все одно, адже ми можемо все змінити. І нагадати владі, що вона має працювати на народ, а не народ на неї.

Нам хочуть нав’язати думку, що це Євромайдан, але насправді основною метою людей, був не вступ в ЄС, а саме зміни і покращення життя українців. Чому кривавої? Бо саме ця революція за роки незалежності, стала червоною, облитою кров’ю, стражданнями, болем і втратами. Але саме в цей момент ми зуміли позиціонувати себе як народ, що не здатний більше терпіти свавілля політиків, а готовий боротись не на життя, а на смерть. До кінця.

Ми всі шануємо і пам’ятаємо, яку ціну заплатили українці і справжні герої, котрі не з нами. Ми також з болем шануємо, пам’ятаємо і сумуємо за всіма тими героями, які воювали на війні з Росією на Донбасі. Низько вклоняємось всім тим, хто воював, воює і буде воювати. В такі моменти хотілося б продивитись в пам’яті рік, що минув, і згадати як все було, скільки болі і материнських сліз пролито, скільки юних синів України і справжніх героїв-патріотів лежить в землі. Але найбільше, чого хочеться мені і, думаю, всім тим, хто бився за свою Батьківщину, - подивитись, чи все, заради чого люди гинули, стало реальністю?

З сумом визнаємо, що не все. Герої на небесах дивляться на нас і плачуть, бо те, за що вони боролись, не стало реальністю. Тому перед нами всіма лежить велика відповідальність зробити це все реальністю і тим самим віддати шану тим, хто життя віддав за нас.

Неодноразово чути, що майдан стояв за Євросоюз. Так, він був за Євроінтеграцію нашої країни, але не потрібно забувати, що основна мета була змінити систему і життя українців. Вони хотіли, щоб ми стали по-іншому жити - без корупції, кумівства, хабарів, депутатів-олігархів, яким все можна, і збіднілого народу. Вони всі боролись за свободу і за зміни в нашому суспільстві. Щоб ми змогли жити не гірше європейців, а не йшли до радянської Росії. Але потрібно визнати, що наша влада себе дискредитувала і знову обманула і розчарувала людей. Бо на зміну одних бізнес-кланів прийшли інші. Але суть залишилась та сама - ніхто як не робив нічого для народу, так і не робить, корупція залишилась, люди стали ще бідніше жити, а депутати як жили «козирно», так і живуть! Тому нас чекають нелегкі часи, а всім тим, хто при владі так і не навчився робити щось для людей, прийдеться відповідати! Це - діло часу.

Проблема нашої влади у тому, що вони не готові вмирати за свою країну і за свій народ.

Якщо ти закликаєш людей до війни, до протесту, змін і боротьби, революції - будь готовий взяти в руки зброю і пліч-о-пліч разом з ними іти та битися в перших рядах. Втрачати кров, але не втрачати сили. Падати, але підніматись. І знати, що ти б`єшся за них, а вони за тебе, і ніхто з вас не має жалю і втоми. Ви б`єтесь до останнього подиху, до ПЕРЕМОГИ. Ось чого бракує сучасним українцям, а найголовніше - їхнім лідерам. Бо закликати до боротьби з високої сцени - усі молодці, а коли починається битва - вони ховаються як щурі в броньовані машини, залишаючи тих, кого самі спонукали до цієї битви на смерть.... І їхні слова нічого не варті, бо з елітних готелів і дорогих машин не видно справжнього життя простих людей. Вони не знають, що таке смерть за Україну близької людини чи сина, бо їхні діти відпочивають в дорогих нічних клубах і їм все одно. Напиваються, збивають невинних людей насмерть на своїх машинах і залишаються непокарані. Бо їхні батьки мають гроші, владу і їм все можна...

Іван ДОЛЮК


Відкриттття Хеппі.Молл (Новина, низ)

Новини по темі:

  • На відкритті ялинки у Рівному зібрали більше 70 тисяч на ЗСУ

    06 грудня 2022, 20:41
    Засвічення ялинки - фінальна частина сьогоднішньої акції ...
  • Рівнянка потрапила у сотню найвпливовіших жінок 2022 року за версією BBС

    06 грудня 2022, 19:05
    BBC оприлюднило перелік зі 100 найвпливовіших жінок світу...
  • На Дубенщині жінка доганяла грабіжника, який вкрав у неї хлібопічку і фен

    06 грудня 2022, 17:50
    Дубенчанин постане перед судом за грабіж та угон.
  • Ліміти споживання електроенергії: Рівненщині виділили 60% від потреби

    06 грудня 2022, 17:01
    Усім областям доведено ліміти споживання електроенергії в...
  • На Рівненщині відчинить двері резиденція Святого Миколая

    06 грудня 2022, 16:20
    Її відкриють на базі етнопарку "Ладомирія", що в Радивило...
  • З російського полону повернувся захисник з Рівненщини

    06 грудня 2022, 15:39
    Це Володимир Ососкало.
  • Їхав-їхав, і застряг: на Рівненщині правоохоронці з болота витягували автівку

    06 грудня 2022, 15:22
    Уранці сьогодні, шостого грудня, до поліцейських офіцерів...