Сьогодні в Україні та світі вшановують пам’ять жертв Голокосту — одного з найжахливіших геноцидів ХХ століття, під час якого нацистський режим знищив мільйони людей. Болючі рани цієї трагедії назавжди закарбовані в історичній пам’яті людства.
Красностав в Острозі, Бабин Яр у Києві, сотні міст і сіл України стали місцями масового знищення, де загинуло понад 1,5 мільйона євреїв. Це простори, де пам’ять має голос і не дозволяє забути про злочини нацизму.
Водночас Голокост — це й історія людяності. Історія тих, хто, ризикуючи власним життям, рятував інших. Тисячам українців присвоєно звання «Праведників народів світу» за проявлені милосердя, жертовність і відвагу.
Однією з таких історій є подвиг родини Борчаковських з Острога. Михайло та Євдокія Борчаковські разом із дітьми переховували єврейок Ірину Шенескрімер та Гіту Штайнберг після ліквідації гетто. Протягом 16 місяців, попри складні умови та постійну небезпеку, родина ділилася з врятованими всім, що мала. Особливу турботу про переховуваних проявляла 14-річна Клавдія, яка приносила їжу, підтримувала порядок у схованці та передавала новини із зовнішнього світу.
Після війни врятовані жінки підтримували зв’язок із родиною та називали Борчаковських «мамою» і «татом». У 1996 році Михайла та Євдокію Борчаковських визнали Праведниками народів світу, а у 1999 році це почесне звання отримала і Клавдія Рудюк (Борчаковська).
Пам’ять про Голокост — це не лише біль і втрати, а й нагадування про вибір залишатися людиною навіть у найтемніші часи.
Про це розповіли на фейсбук-сторінці Острозький замок – Державний історико-культурний заповідник м. Острог.
