Якби мені хтось декілька років тому сказав, що журналістика - це цікаво, я, напевно б, засміялась. Як то кажуть, доки не спробуєш на собі, не відчуєш.
Поки що я учениця, але вже твердо вирішила чим буду займатись впродовж всього життя.І як не дивно – це саме журналістика!
Бути журналістом насправді круто. Ти відчуваєш себе у вирі подій рідного міста, області і країни. Ти знаєш найсвіжіші і найправдивіші новини. Ти самореалізуєшся у своїх публікаціях, ти стаєш борцем народу, а твоєю зброєю виступає слово.
Чесно сказати я навіть не думала, що у такий юний вік можливо стати громадським журналістом. Але мрії збуваються, головне вперто йти до мети.
Рік тому я цікавилась поетикою і досі пишу власні вірші, але час потребує змін. Замість оспівування величної краси природи у віршах та сонетах, ми(поети) стаємо незалежними журналістами і виходимо на справжню запеклу боротьбу проти влади, яку ж самі обрали.
Хороші слова навіюють мрії про краще майбутнє на Батьківщині, але вчинків ми не бачили і не бачимо до сьогодні. Ми повинні бити на сполох вже зараз, адже пройде ще рік, потім другий, а велична славна Україна буде потроху перетворюватись у живу руїну.
Ми журналісти - засланці демократії: ми заслані у суспільство богом демократії - свободою слова.
Я вірю, що наш народ нездоланний ми переможемо цю мирну війну, переживемо час корисливих чиновників, тому я озброєна словом не здамся і йтиму вперед.
Євгенія ШКІЛЬНА,
громадський журналіст
